ФІНАНСОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

ФІНАНСОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Актуальним аспектом розвитку економіки країни в умовах пост-карантину є активізація підприємницької діяльності, особливо малих і середніх підприємств. Дорадницька й просвітницька складові покладено в основу діяльності навчально-наукової лабораторії економічної теорії та біоекономіки, заснованої у 2017 році як структурний підрозділ кафедри економічної теорії факультету агарного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України. Основні напрямки діяльності лабораторії: формування середньо- і довгострокових концепцій розвитку біоекономіки України та обґрунтування підходів до їх реалізації; моделювання макроекономічних напрямів розвитку біоекономіки на основі пріоритетів аграрної політики України; економічне обґрунтування ефективності застосування різних видів біоенергетики та альтернативних відновлювальних джерел і біоресурсів.

З цією метою проаналізовано політичні ініціативи з питань підтримки розвитку біотехнологій, захисту навколишнього природного середовища, становлення і поширення біоекономіки в країнах ЄС. Це, зокрема, Паризька угода 2016 р. з питань кліматичного процесу, до якої приєдналась і Україна, й подала до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 р. На підтримку проголошених у 2015 році резолюцією Генеральної Асамблеї ООН глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року та їх адаптації з урахуванням специфіки розвитку країни, підписано Указ Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», який відкриває можливості для подальшого розвитку біоекономіки [1].

Програми дій Європейської Комісії для переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року знайшли відображення в Європейському зеленому курсі для таких компонентів: зміна клімату, енергетика, транспорт, промислова стратегія, сільське господарство, нульове забруднення, біорізноманіття, фінанси, торгівля. Представництво України при Європейському Союзі інформує про створення 24.01.2020 в країні міжвідомчої групи, що координуватиме подолання наслідків зміни клімату в рамках Європейського зеленого курсу (ЄЗК). Зокрема, запропоновано встановити структурований і регулярний діалог з ЄС щодо можливостей раннього залучення української сторони до розробки та реалізації політики у рамках Європейського зеленого курсу, розробки спільної Дорожньої карти участі України у ЄЗК [2]. В контекті Європейської інтеграції важливо сформувати національну стратегію розвитку біоекономіки, а також, активізувати регіональні програми за участі підприємців, науковців та органів місцевого самоврядування для подальшого затвердження ініціативи на державному рівні.

За даними Державної служби статистики України обсяг реалізованої продукції (товарів і послуг) в сільському, лісовому та рибному господарстві у 2018 році склав 10,4 % великими підприємствами, 51,9 % середніми підприємствами, 37,7 % малими підприємствами, з яких 11,6 % становлять мікропідприємства. Разом з тим, прибуток одержали 100 % великих підприємств, 88,5 % середніх підприємств, 86,2 % малих підприємств [3]. Крім зовнішніх чинників, на підвищення конкурентоспроможності середнього і малого бізнесу аграрного сектору економіки впливають організація господарської діяльності і доступ до інновацій.

Європейська Комісія та Європейський Союз входять у наступний, 9-й бюджетний період 2021-2027. Horizon Research and Innovation programme надають додаткові можливості отримати фінансування для малих і середніх підприємств (МСП). Відповідно до актуальних та амбіційнійних цілей Європейського Зеленого курсу Програма фінансує конкурс на суму близько 1 млрд євро. Ключовими факторами доступу до дотаційних ресурсів, спрямованих на територію України в рамках виконання угоди про Асоціацію Україна-ЄС, політики Східного Партнерства, низки міждержавних угод є якість написання проектних заявок, вміння входити в партнерства при плануванні та виконанні проєктів, управління та звітність у дофінансованих проєктах. Такі компетенції мають приорітетне значення також для інших розпорядників дотаційних ресурсів.

За підтримки Світового банку гранти без участі в капіталі надає Український фонд стартапів USF, Український Культурний Фонд, міжнародне агентство з розвитку USAID. Зокрема, програма «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ) сприяє розвитку потужної, багатосторонньої та відкритої української економіки шляхом підтримки новостворюваних підприємств (стартапів) та малих і середніх підприємств (МСП) у підвищенні їхньої конкурентоспроможності на внутрішніх і зовнішніх ринках. До основних завдань програми належать допомога у формуванні середовища для діяльності бізнесу, підтримка нових та інноваційних галузей і підприємств, а також сприяння розвитку експорту та торгівлі. Програма відкриває доступ середніх і малих підприємств до фінансових ресурсів та інвестицій. Зокрема, програми розвитку бізнесу, розширення приватного бізнесу у сферах ІТ, виробництва меблів, туризм, креативні індустрії, кіно, харчова промисловість, розкриття підприємницького потенціалу жінок, міжнародна торгівля і експортні можливості, електронна комерція. Для названих цілей надаються гранти на суму 12,5 млн [4].

Провідною українською консультативною організацією з питань державної політики, яка має на меті продовжувати формувати економічну політику України є аналітичний центр EasyBusiness. Так, створення кращих умов для ведення бізнесу орієнтовано на гранти компаній R&D, розвиток інновацій, дослідження ринку, сертифікація, розширення виробництва, колсантингові послуги на етапах розвитку продукту: ідея, прототип, робочий продукт, перші продажі. Для цього необхідно розробити бізнес-план з аналізом ринку та конкурентів, стратегією виходу на ринок і прогнозованими фінансовими показниками [5].

Український фонд стартапів у 2019 році розпочав прийом заявок на фінансування стартапів на початкових стадіях розвитку pre-seed, які можуть отримати грант на суму 25 тис. дол., стартапи на стадії seed – відповідно 50 тис. доларів. Пріоритети надано орієнтації вітчизняного бізнесу на світові ринки, доходності, інноваційні ІТ, тобто високотехнологічним проєктам. За даними Міністерства освіти і науки, українські установи і організації з кожним роком беруть все активнішу участь у програмі «Горизонт 2020». Починаючи з 2014 року і дотепер, за підсумками 446 конкурсів для 117 українських організацій-учасників програми «Горизонт 2020», передбачено фінансування у сумі 17,232 мільйонів євро для 90 проектів, 9 з яких координуються українськими організаціями. За цей час 1190 українських установ та організацій підготували та подали на розгляд 915 проектних пропозицій. Загальна вартість проектів, у яких беруть участь 117 українських організацій, – 465.851.011 євро [6]. Крім того, вчені вищих навчальних закладів беруть участь у двосторонніх проектах наукового співробітництва в рамках міждержавних угод.

Проєктом Державного бюджету на 2021 рік передбачено 173,8 млрд грн (з трансфертами) видатки у галузі «Освіта» або 3,9% очікуваного ВВП. За багатьма бюджетними програмами, які стосуються освіти, передбачено істотне збільшення фінансування (рис. 1). Зокрема, пропонується збільшити видатки загального фонду на освітню субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, яка є основним джерелом фінансування заробітних плат вчителів, на 23,4 млрд грн (29,6%) порівняно з бюджетом цього року; підготовку кадрів закладами вищої освіти, що перебувають у сфері управління МОН, та забезпечення діяльності їх баз практики – на 4,3 млрд грн (24,7%); підготовку кадрів закладами фахової передвищої освіти МОН – на 980 млн грн (25,2%); виплату академічних стипендій студентам (курсантам), аспірантам, докторантам закладів фахової передвищої та вищої освіти – на 427 млн грн (12,2%); підвищення кваліфікації наукових, науково-педагогічних та деяких інших категорій працівників – на 5,1 млн грн (15,3%); підготовку і підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоров'я, підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів закладами фахової передвищої та вищої освіти сфери управління МОЗ – на 359 млн грн (26,1%); підготовку кадрів для сфери культури і мистецтва закладами фахової передвищої та вищої освіти сфери управління МКІП – на 229 млн грн (28,4%); надання освіти закладами спеціалізованої мистецької освіти – на 50 млн грн (26,3%) [8].

Рис. 1. Джерело [7]

Отже, інноваційне середовище визначає об’єктивну необхідність адаптації інвестиційного процесу до вимог сьогодення і підвищення рівня життя населення країни. Задоволення потреб особистості і суспільства, узгодження індивідуальних, колективних і суспільних інтересів в умовах ринкової економіки можливе за умов менеджменту і маркетингової діяльності в галузі. Бюджетне фінансування разом з дотаційними ресурсами світового співтовариства відкривають можливості розвитку інноваційного підприємництва малих і середніх підприємств на основі біотехнологій. Такі заходи підвищують конкурентоспроможність МСП в умовах зміни клімату і економічного спаду в результаті карантинних заходів, забезпечують молоді сільських територій зайнятість і доходи, що зменшує міграцію населення.

Інформаційні джерела

1. Указ Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text
2. Представництво України при Європейському Союзі. Офіційний сайт. URL: https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/galuzeve-spivrobitnictvo/klimat-yevropejska-zelena-ugoda
3. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України». URL: https://m.facebook.com/usaidcep.ua
5. Аналітичний центр Easybusiness. URL: http://www.easybusiness.in.ua/programs/#pll_switcher
6. Міністерство освіти і науки України. Офіційний сайт. URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/gorizont-2020
7. Пріоритети Бюджет 2021. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/18%20-%20Department/Prezentacii/do-proektu-derzhbyudzhetu-na-2021-rik.pdf
8. Новини освіти в Україні. URL: https://osvita.ua/news/76734/