ІНВЕСТУВАННЯ В ОХОРОНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

• Наталя Болгарова
• Біоекономіка
• 09.11.22

Panevnik T.

Bolgarova N.

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ІНВЕСТУВАННЯ В ОХОРОНУ

НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У КРАЇНАХ ЄС ТА УКРАЇНИ

Трансформаційні процеси у сучасному світовому економічному просторі відбуваються на основі інтенсифікації усіх сфер суспільного виробництва та посиленні уваги на екологічній складовій. Об’єктивною реальністю є необхідність активізації охорони навколишнього середовища та підвищення рівня вимог до екологічних параметрів виробничих процесів і характеристик отриманих продуктів. Виникає необхідність консолідації фінансових, виробничих та інтелектуальних ресурсів на зменшенні нагативного впливу на навколишньє середовище та покращення його стану.

Є. Міхалікова, М Таушова, К. Кулкова дослідили вплив державних витрат та інвестиції в охорону навколишнього середовища на управління відходами [1]. Ансуатегі, А. та Марсільо, С. досліджували процеси державного втручання в процеси перерозподілу ресурсів із сфери накопичення капіталу в охорону навколишнього середовища. Визначили, що економічне зростання не завжди  супроводжується покращенням стану навколишнього середовища [2]. Драган І.В. вивчаючи питання державного регулювання у сфері природокористування розглядала методи та механізми інвестиційно-інноваційної діяльності [3] Дребот О.І., Гадзало А.Я. [4] займалися питаннями збалансованого механізму природокористування, зосереджуючи увагу при цьому на напрямах інвестиційно-інноваційного механізму. Аналіз його теоретичних аспектів та капітальних інвестицій в охорону навколишнього середовища дозволили визначити необхідність посилення екологічної компоненти у стратегіях соціально-економічного розвитку.

Сучасний стан навколишнього середовища в Світі викликає необхідність нагального вирішення посилюючихся екологічних проблем, які спричинені деструктивним впливом антропогенного фактора: викидами промисловості та сільського господарства; високим рівнем поглинання вуглецю екосистемами; недостатньою ефективністю системи управління відходами; низькою енергоефективністю будівель тощо.

На Всесвітньому економічному форумі, що відбувся у 2017 р., було визначено, що пріоритетними викликами та загрозами глобального розвитку є екологічні та кліматичні ризики, що охоплюють екстремальні погодні явища та природні лиха, надзвичайні екологічні ситуації, спричинені техногенними процесами, руйнування екосистем та скорочення біорізноманіття [5].

Відповідно до Стратегія біорізноманіття на 2030 рік  планується, щоб країни ЄС запровадили ефективні заходи з відновлення для відновлення деградованих екосистем, зокрема тих, які мають найбільший потенціал для уловлювання та зберігання вуглецю, а також запобігання та зменшення наслідків стихійних лих [6].

За даними Світового банку загальна сума відходів, що створюється людством щорічно становить 2,01 мільярда тонн твердих побутових відходів. І ця цифра стрімко зростає. Так до 2050 р. щоденний приріст відходів збільшиться на 19% у високорозвинених країнах, а в інших приріст може досягти 40% [7]. У 2020 році в ЄС утворилося 505 кг побутових відходів на душу населення. Така тенденція має надзвичайно негативний вплив на навколишнє середовище та потребує розробки та впровадження заходів щодо подолання шкидливих впливів людської життєдіяльності.

Національні витрати на охорону навколишнього середовища визначають як «суму поточних витрат на діяльність з охорони довкілля та інвестицій для діяльності з охорони навколишнього середовища» [8]. Вони спрямовані безпосередньо на охорону навколишнього середовища шляхом надання послуг щодо зменшення забруднення та захисту довкілля, а також здійснення науково-дослідних робіт і розробок та освітня діяльність. Такі послуги здійснюються як у державному так і у корпоративному секторі економіки.

Загальні витрати країн Європейського Союзу на охорону навколишнього середовища у 2021 р. досяги 291,6645 млрд. євро та зросли протягом 2010-2021 рр. на 34,5% (рисунок 1). Але при цьому їх питома вага у ВВП залишалася стабільною і становить близько 2%. Загальна сума інвестицій у 2021 р. склала 59208,1 млн. євро. Зростання інвестицій у охорону навколишнього середовища за цей період становило 9,8% при одночасному зменшенні їх частки у ВВП з 0,5% протягом 2010-2015 рр. до 0,4% у 2016-2021 рр.

Щороку протягом аналізованого періоду витрати на охорону навколишнього середовища в країнах ЄС зростали в середньому на 2,7%, а у 2019 році відбувся максимальний приріст на 5,2% після чого відбулося їх зменшення до 1,8% у 2020 р. Інвестиції  в охорону навколишнього середовища мають нестабільний характер. У 2016 р. загальна сума інвестицій на охорону навколишньго середовища порівняно з попереднім роком зменшилася на 16,2%, а максимальний приріст відбувся у 2019 р. (6,1%), досягнувши 58680,8 млн. євро.

Рисунок 1 – Динаміка витрат та інвестицій у охорону навколишнього середовища Європейського Союзу [9]

Корпоративний сектор протягом 2010-2021 рр. найбільш активно збільшив обсяги витрат (на 41,1%) та інвестицій (на 23,1%) у охорону навколишнього середовища. Тоді як у державній сфері ці показники склали відповідно 34,8% та 9,8%. Поступове зростання витрат та інвестицій на охорону довкілля в Європейському Союзі є потужним стимулюючим фактором якісних змін у світовій економіці.

Діяльність світових лідерів корпоративного сектору, таких як Ikea, Unilever, Panasonic, Allergan, Seventh generation, Patago-nia, Ibm, Adobe та Nike та багатьох інших здійснюється на основі забезпечення енергоефективності, впровадження технології чистої енергії та мінімального забруднення навколишнього середовища [10].

Розподіл інвестиції у охорону навколишнього середовища  в різних країнах має суттєві відмінності. Диференціація має секторальний, регіональний, галузевий та характер Співвідношення між державним та корпоративним секторами Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього середовища відображається у структурі витрат та інвестицій (таблиця 1).

Таблиця 1 – Структура витрат та інвестицій у охорону навколишнього середовища в Європейському Союзі [9]

Корпоративний сектор має найбільшу питому вагу у загальній сумі витрат на охорону довкілля. Їх питома вага коливається в межах від 52,3% у 2010 р. до 55% у 2021 р., що майже вдвічі більше, ніж у державному секторі ЄС. Домогосподарства, оплачуючи утилізацію відходів чи стічних вод, формують відповідний сектор витрат на охорону навколишнього середовища. Їх питома вага достатньо велика і досягає в середньому 21,3%.

Більша вага у інвестиціях в охорону навколишнього середовища також припадає на корпоративний сектор і поступово їх частка збільшується з 56,3% у 2010 р. до 63,1% у 2021 р. Така динаміка буде зберігатися і в подальшому. Якщо врахувати, що до 2030 р. ємність тільки ринку «кліматичного» обладнання буде становити близько 2 трлн. евро в рік [11], то спостерігається зростання зацікавленості екологічною сферою корпоративного сектора та очікується подальше суттєве зростання витрат в охорону навколишнього середовища шляхом активізації розробки та впровадження інноваційних технологій в екологічну сферу.

Найбільші суми інвестицій в Європеському Союзі здійснюються корпораціями у сфері виробництва. Протягом 2010-2021рр. їх велична зросла на 27,8% з 5,4 млрд євро до 6,9 млрд євро. Другу місцу за обсягами вкладень займає сфера постачання електроенергії, газу, пари та кондиціонування повітря. Але спостерігається поступове зменшення інвестицій на 21,1%. Суттєве скорочення інвестицій (-45,5%) спостерігається у видобуванні корисних копалин.  (Таблиця 2).

Таблиця 2 – Інвестиції в охорону навколишнього середовища корпораціями, крім спеціалізованих виробників, за видами економічної діяльності, ЄС (млрд євро) [9]

Загалом витрати в охорону навколишнього середовища за даними ЄС зосереджені на управлінні відходами та стічними водами. Їх питома вага у 2021 р. в корпоративному секторі краєн ЄС становить 55,5% та 27,5 % відповідно, а у державному 28,2% та 24,1%.  Значну увагу держави ЄС приділяють НДДКР. Так, 23,6% державних витрат  спрямовано у цю сферу, а на охорону повітря, захист ґрунту та ґрунтових вод, зниження шуму та захист від радіації 11%.

В Україні найбільша питова вага витрат на охорону навколишнього середовища спрямовується на управління віходами – 34%. На другому місці в структурі екологічних витрат знаходиться очищеня звороних вод – 30%. Значна увага приділяється охороні атмосферного повітря і проблемам зміни клімату – 19% витрат. Та 10% витрачено на захист і реабілітацію ґрунту, підземних  і поверхневих вод (Рисунок 2).

Рисунок 2 – Структура витрат на охорону навколишнього середовища за видами природоохоронних заходів в Україні у 2020 р. [12]

Капітальні нвестиції на охорону навколишнього середовища в Україні суттєво зростають. За 2010-2021 рр. їх сума збільшилась в 5 раз. Найбільше капітальних інвестицій у 2020 р. вкладено у охорону атмосферного повітря і проблеми зміни клімату – 42,3%, на реабілітацію ґрунту, підземних і поверхневих вод 19,3%, на очищення зворотних вод – 11,9%, а на поводження з відходами – 21,9% (Рисунок 3).

Рисунок 3 – Капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища за видами природоохоронних заходів в Україні [12]

Таким чином, витрати на охорону навколишнього середовища в Європейському Союзі та Україні на сучасному етапі зосереджені переважно на управлінні відходами та стічними водами. Це зумовлює потребу в майбутньому розширити сферу їх впровадження.

Виникає необхідність у розробці та впровадженні інноваційних технологій, пов’язаних з поглибленою переробкою природніх ресурсів, що дозволить застосовувати процеси мало- та безвідходного виробництва, які все більше використовуються у високорозвинутих країнах та формують економіку замкнутого циклу - circular economy. Це дозволить зменшити техногенне навантаження на навколишнє середовище та скоротити процеси їх деградації.

Список літератури

1. E. Mihaliková M., Taušová K. Culková. Public Expenses and іnvestment in еnvironmental рrotection and its impact on waste management. sustainability 2022. URL:https://doi.org/10.3390/su14095270

2. Ansuategi A., Marsiglio S. Is Environmental Protection Beneficial for the Environment?. Review of Development Economics, 21 (3), 2017. р.786-802.

3. Драган І.В. Державне регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності у сфері природокористування. Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування 2015 № 1.

4. Дребот О.І. Гадзало А.Я. Напрями інвестиційно інноваційного механізму збалансованого природокористування. Науковий вісник Херсонського державного університету. Випуск 19. Частина 1. 2016. С. 118-121.

5. Global Risks 2017 (12-th Edition) Davos: World Economic Forum. 2017. Р. V. 78 URL:https://www.weforum.org/reports/the-global-risks-report-2017/

6. Biodiversity strategy for 2030 URL:https://environment.ec.europa.eu/strategy/biodiversity-strategy-2030_en

7. Worldbank URL:www.datatopics.worldbank.org/what-a-waste/trends_in_solid_waste_management.html

8. Statistics Explained URL:https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/

9. Eurostat URL:https://ec.europa.eu/eurostat

10. Environmental Investments Suzana Lović URL:https://www.researchgate.net/publication/330929646_Environmental_Investments

11. Buckley T., Nicholas S. China’s Global Renewable Energy Expansion: How the World’s Second-Biggest National Economy is Positioned to Lead the World in Clean Power Investment. Institute for Energy Economics and Financial Analysis (IEEFA). January 2017. 46 pp. www.ieefa.org

12. Державна служба статистики України. URL : http://www.ukrstat.gov.ua.