Організація оптимальних (раціональних) температурно-вологістних режимів у сховищах плодоовочевої сировини, вчасності яблук і інших фруктів, за допомогою сучасних технічних засобів дозволяє суттєво знизити втрати маси плодів і питомі втрати електроенергії при тимчасовому і тривалому зберіганні. Однак, використання існуючих засобів і способів зберігання не завжди дозволяє отримати очікуваний ефект, це пов’язано, насамперед із певною невизначеністю в питаннях теорії і практики тепло- і масообмінних процесів які протікають в штабелях і насипах рослинної сировини [4] при охолодженні і кондиціюванні [1,2].
Визначення і оптимізація параметрів і енергозберігаючих режимів мікроклімату плодоовочесховищ, може бути реалізовано на основі математичного моделювання процесів тепло- і масопереносу в об’ємах рослинної сировини. Для побудови і дослідження математичних моделей складних процесів необхідно знати кількісні характеристики даних явищ які відбуваються з плодами в “значних” об’ємах в процесі штучного охолодження і зберігання плодів. Отримати такі дані можна шляхом прямих експериментів безпосередньо у фруктосховищах, щоб виключити екрануючу дію побічних фактів, притаманну дослідженням з “малопорційними” об’єктами. Необхідність таких досліджень пов’язана із наявністю протиріч і незіставленністю окремих даних наведених в літературі [3,4].
В результаті досліджень отриманно експериментальні дані для побудови математичних моделей для порівняння їх з експериментальними даними і аналізу їх з огляду на енергозбереження.
Досліди проведено при зберіганні яблук (сорт Апорт) в штабелі висотою 1,5 м в умовах активної вентиляції (дискретної і безперервної) охолоджуючим повітрям з температурою 1...10 гр.С, відносною вологістю 70...97%. В експериментах досліджувались втрати маси плодами в залежності від параметрів повітря: температури, вологості і швидкості на вході в шар (штабель). На основі аналізу досліджень одержано рівняння регресії (1), що характеризує втрати маси при вентилюванні штабелю плодів в залежності від х1 – температури повітря, гр.С; х2 – відносної вологості повітря, %; х3 – швидкості повітря на вході, м/с:
у1=148,26+4,957х1-1,689х2-0,122х1х1+1,527х1х3-0,168х2х3. (1)
Аналіз отриманого рівняння показує, що основними складовими величинами, що впливають на збереження продукції є температура і вологість повітря (рис. 1).
Література
1. Жадан В.З. Теоретические основы кондиционирования воздуха при хранении сочного растительного сырья. М.: "Пищевая промышленность",1972.-154с.
2. Волков М. А. Тепло- и массообменные процессы при хранении пищевых продуктов. М.: Колос. - 1982.- 272 с.
3. Различные научные подходы к решению проблем // Холодильная техника 1988., № 12, с. 2-10.
4. Дячек П. И. Улучшение условий охлажде¬ния картофеля и овощей // Холодильная техника. 1988., № 12, с. 10-16.