Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 30 квітня 2014 року, - Держветфітослужба
Озимі та ярі зернові колосові культури повсюдно масово заселяють та пошкоджують хлібні блішки, п’явиці, попелиці, злакові мухи, цикадки, подекуди в степових областях злакова листовійка, трипси. Ними на 35-100% заселених площ у допороговій чисельності пошкоджено 2-16, осередково до 44% рослин (Київська обл.) ярих пшениці та ячменю. У Степу, східних областях Лісостепу триває переселення клопа шкідливої черепашки у посіви озимих, яке співпало з найбільш сприятливим в трофічному відношенні станом посівів – завершення кущення – вихід рослин у трубку, що сприятиме їх повноцінному живленню, підвищенню плодючості і, відповідно, посиленню розмноження личинок. На 5-48% заселених площ ураховується 0,5-1, макс. в осередках розмноження та в крайових смугах до 2 екз. на кв.м (Кіровоградська, Миколаївська, Харківська, Херсонська обл.). У Херсонській області відмічається парування клопів та поодинока яйцекладка.
За наявності 2-4 перезимувалих клопів на кв.м посіви обприскують актарою, данадимом стабільним, децисом профі, Бі-58 новим, карате зеоном чи аналогами зазначених препаратів, що буде ефективним проти супутніх шкідників.
Скрізь має місце захворювання озимих пшениці, ячменю та жита на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, інші плямистості, буру листкову іржу, кореневі гнилі, якими охоплено 12-57, макс. 90% площ озимих, уражено 5-27, макс. 35% рослин (осередки у господарствах Вінницької, Запорізької, Київської, Миколаївської та Черкаської обл.). В ярих колосових гельмінтоспоріозом, борошнистою росою та кореневими гнилями уражено до 10% рослин. Оздоровлюють посіви під час виходу рослин у трубку за інтенсивності ураження плямистостями 1%, септоріозом листя 5% через обприскування відповідними фунгіцидами.
Посіви гороху заселяють та пошкоджують бульбочкові, інші довгоносики, горохова попелиця, піщаний мідляк. Багаторічним травам повсюди завдають шкоди бульбочкові, листковий люцерновий довгоносики, насіннєїди, клопи сліпняки, горохова попелиця та піщаний мідляк.
З настанням теплої погоди активність та чисельність шкідників цукрових буряків значно зросла. В крайових смугах полів Кіровоградської, Львівської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, інших областей звичайним та сірим буряковими довгоносиками за чисельності 0,2-1 екз. на кв.м пошкоджено до 8% сходів. Буряковими блішками, крихіткою в допороговій чисельності пошкоджено 3-12% рослин. У господарствах Чернівецької області 1% рослин уражено коренеїдом. За втрати дії токсикації рослини культури необхідно захищати за надпорогової чисельності шкідників актарою, актелліком, фуфаноном, дурсбаном, фастаком тощо. Для покращення стійкості рослин щодо ураження коренеїдом доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку, а саме боронування або культивація залежно від ущільнення ґрунту і кількості рослин буряків на 1 м рядка.
Скрізь у посівах озимого ріпаку продовжують розвиватися та шкодити ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, подекуди оленка волохата, капустяна попелиця. Рослини культури хворіють на альтернаріоз, пероноспороз, фомоз. Ярий ріпак заселяють та пошкоджують хрестоцвіті блішки, яких за чисельності 3-5 екз. на кв.м та жаркої посушливої погоди знешкоджують дозволеними до використання інсектицидами. У Тернопільській області до 1% рослин ярого ріпаку уражено чорною ніжкою, до 3% пероноспорозом.
Сходи соняшнику заселяє та пошкоджує сірий буряковий довгоносик, у південних областях південний сірий довгоносик. Також у посівах соняшнику, гороху, ярих пшениці та ячменю, насадженнях розсади овочевих культур, зростає шкідливість жуків піщаного мідляка. Ними за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкоджено 2-12% рослин. Надпорогову (ЕПШ 2 екз. на кв.м) чисельність довгоносиків та піщаного мідляка ефективно знижують сумішами фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат.
Ранню капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури масово заселяють і пошкоджують хрестоцвіті блішки, передусім за умов сухої і теплої погоди. Колорадський жук виходить із ґрунту і заселяє ранні сходи картоплі, у південних областях відмічається початок відкладання яєць.
У садах повсюдно розвиваються та шкодять листогризучі та сисні шкідники. У Закарпатській області відмічено початок льоту яблуневої плодожерки першого покоління. Триває літ та шкідливість травневих хрущів. Поширюються борошниста роса, парша, кучерявість листків персика. У виноградниках Закарпатської та Херсонської областей розпочалося заселення та пошкодження молодих листочків виноградним зуднем. Триває літ гронової листокрутки І-го покоління. Плодоносні й виноградні насадження проти комплексу шкідників і хвороб обприскують сумішами дозволених інсектицидів і фунгіцидів.
У південних областях у неугіддях, пасовищах продовжується виплодження личинок нестадних видів саранових (Дніпропетровська обл.), літ метеликів лучного метелика (Херсонська обл.), озимої совки та совки-гамми (Миколаївська, Херсонська обл.), повсюди - літ капустяного та ріпакового біланів.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
джерело: Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України