Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 16 травня 2014 року, - Держветфітослужба
Повсюди агрокліматичні умови звітного періоду стримують активний розвиток та шкідливість смугастих блішок, злакових попелиць, мух (шведські, гессенська, опоміза), хлібних п’явиць, пильщиків, цикадок у посівах озимих та ярих зернових культур. У південних та південно-східних областях 8-55, осередково 100% обстежених площ зернових колосових культур заселені клопом шкідливою черепашкою за чисельності 0,5-2, макс. в крайових смугах до 3 (Миколаївська, Херсонська обл.) екз. на кв.м. Відмічається масове відкладання яєць клопами (0,5-2,4 екз. на кв.м), у південних районах Миколаївської області відроджуються і виходять на колос личинки фітофага (2,5-5 екз. на кв.м). У Поліссі та північних областях Лісостепу посіви заселяють переважно австрійський, маврський, гостроголовий, інші види клопів.
Захисні обробки озимої пшениці від личинок доцільні за наявності 15-20% личинок третього віку та чисельності 2 екз. на кв.м актарою, децисом профі, альфою супер, фастаком, іншими, що буде ефективно і проти супутніх фітофагів.
Повсюди помірно тепла волога погода у посівах озимих і ярих зернових культур сприяла наростанню розвитку борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, гельмінтоспоріозу, інших плямистостей, якими охоплено 3-22, макс. 30, осередково 50-60% рослин у господарствах Волинської, Донецької, Київської та Миколаївської областей на 27-100% обстежених площ. У посівах вівса червоно-бурою плямистістю уражено до 4 % рослин. У Закарпатській області у посівах озимої пшениці виявлено прояв жовтої лінійної іржі.
Повсюди добре розвинені високопродуктивні посіви озимих (фаза розвитку прапорцевого листка - колосіння) та ярих колосових культур (вихід в трубку (прапорцевий листок) проти вищезазначених хвороб (1% інтенсивності ураження рослин плямистостями, 3-5% септоріозу листя та піренофорозу) доцільно оздоровити абакусом, альто супер, дитаном М-45, імпактом, тилтом, іншими рекомендованими фунгіцидами відповідного спектру дії.
У посівах кукурудзи розвиваються та шкодять ґрунтові шкідники, хлібні блішки, злакові мухи, осередково жуки піщаного мідляка та південного сірого довгоносика. Ними пошкоджено 2-18, осередково до 33% рослин культури (хлібні блішки) у Київській області.
Горох пошкоджують бульбочкові, інші довгоносики, горохові зерноїд, попелиця, трипси. 2% рослин уражено кореневими гнилями. Сходи сої заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, попелиці, ґрунтові шкідники, осередково піщаний мідляк. У господарствах Черкаської області 1-6% рослин сої уражено пероноспорозом та аскохітозом. Багаторічним травам повсюди завдають шкоди бульбочкові, листковий люцерновий довгоносики, насіннєїди, клопи сліпняки, горохова попелиця, піщаний мідляк. Осередково рослини уражені бурою плямистістю та кореневими гнилями. Насінники багаторічних трав захищають шляхом підкосу рослин та вивезенням зеленої маси з полів у фазах стеблування-бутонізація.
У посівах цукрових буряків звичайний буряковий та сірий довгоносики за щільності 0,1-0,5, макс. 1 екз. на кв.м пошкодили 2-10% рослин у слабкому та середньому ступенях. У крайових смугах полів відмічається заселення буряковою листковою попелицею (5% рослин). Подекуди посіви пошкоджуються піщаним мідяком, буряковими блішками, крихітками, щитоносками, мінуючими мухами. За втрати дії токсикації рослини необхідно захищати за надпорогової чисельності шкідників дозволеними до використання препаратами. На коренеїд хворіє 1-7% рослин, розвиток якого обмежують через міжрядні рихлення.
У посівах озимого ріпаку живляться ріпаковий квіткоїд, на окремих площах хрестоцвіті клопів, личинки прихованохоботників, капустяної стручкової галиці, які пошкодили 1-17, макс. 25% рослин. Агрокліматичні умови звітного періоду сприяють поширенню та розвитку пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, бактеріозу, якими уражено 2-21% рослин. Рослинам ярого ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, яких за надпорогової чисельності (ЕПШ 3-5 екз. на кв.м) знешкоджують дозволеними до використання інсектицидами.
На 24-73% посівів соняшнику триває шкідливість піщаного мідляка, сірого південного, сірого бурякового довгоносиків, кравчика головача, дротяників, несправжніх дротяників, де ними пошкоджено 2-15, осередково до 25% рослин у слабкому та середньому ступенях. У господарствах Миколаївської області продовжується наростання шкідливості гусениць пшеничної совки, якими за чисельності 2-3, осередково до 12 екз. на кв.м пошкоджено 18-36% рослин у середньому та сильному ступенях на 30-100% обстежених площ. Вогнища фітофагів локалізують дозволеними до використання препаратами.
У південних та східних областях (Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Миколаївська, Херсонська, ін.) у неугіддях, незораних землях виплоджуються личинки нестадних видів саранових, щільністю 0,5-2 екз. на кв.м.
В неорних землях, багаторічних травах, угіддях з квітучою рослинністю Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Харківської, Херсонської, Черкаської областей триває літ лучного метелика, інтенсивністю 1-2, макс. 10 екз. на 10 кроків. Метелики відкладають яйця. Наразі активному льоту та реалізації потенційної продуктивності самиць метелика сприяють температури (22-25ºС), опади, наявність достатньої кількості нектароносної рослинності, через що виникає небезпека масового розмноження та шкідливості гусениць фітофага у посівах зазначених та центральних областей Лісостепу.
В усіх ґрунтово-кліматичних зонах триває літ метеликів підгризаючих та листогризучих совок. У лісах, лісосмугах, плодових насадженнях лісостепових та поліських областей триває масовий літ жуків травневих хрущів, які заселяють та пошкоджують листя дерев. Скрізь плодові, ягідні насадження приватного сектору і фермерських господарств, квітучі посіви озимого ріпаку заселяє багатоїдний шкідник – оленка волохата.
У плодових насадженнях триває літ метеликів яблуневої та східної плодожерки І-го покоління, яблуневого та сливового пильщиків. Продовжують пошкоджувати листковий апарат садові довгоносики, листокрутки, яблунева міль, попелиці, кліщі. Відбуваеться поширення борошнистої роси, парші, кучерявості листків персика, моніліозу. У виноградних насадженнях шкодять гусениці гронової листокрутки І-го покоління, продовжуеться пошкодження листя культури виноградним зуднем. Відмічається прояв мілдью. В Степу, осередково Лісостепу триває літ 1-го покоління метеликів американського білого метелика, відкладання ними яєць та відродження гусениць.
У насадженнях картоплі, на рослинах томатів розвивається колорадський жук, який живиться рослинами культури, відкладає яйця, відроджуються личинки. На редисці та капусті повсюди шкодять хрестоцвіті блішки, личинки капустяної (весняної) мухи, цибулю заселяє цибулева муха. Триває літ різної інтенсивності метеликів біланів, капустяної молі, відкладання ними яєць та відродження гусениць.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
джерело: Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України