Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 30 травня 2014 року, - Держветфітослужба
Повсюди агрокліматичні умови сприяли розвитку та поширенню шкідників та хвороб у посівах сільськогосподарських культур. У посівах озимих і ярих колосових культур продовжується масове відкладання яєць та відродження личинок клопа шкідливої черепашки, надпорогова чисельність яких в ареалі поширення регулюється захисними міроприємствами. Посіви зернових колосових культур заселяють хлібні жуки та жужелиця, шкідливість яких проявлятиметься через пошкодження зав’язі та вмісту зерна хлібних злаків, що призводить до зниження їх врожайності. Масово розвиваються та шкодять злакові попелиці, мухи, пшеничний трипс, хлібні п’явиці, в ареалі поширення злакова листовійка, пильщики, інші фітофаги. Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки доцільно проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2 екз. на кв.м актарою, децисом профі, альфою супер, фастаком, іншими, що буде ефективно і проти супутніх фітофагів.
У посівах озимих та ярих зернових колосових культур на 20-65, макс. 100% площ, 7-30, осередково 40-97% (Волинська, Київська, Миколаївська обл.) рослин хворіють на борошнисту росу (листкова та стеблова форми), септоріоз, гельмінтоспоріоз, інші плямистості, 2-15% буру листкову іржу, ринхоспоріоз, піренофороз, у посівах вівса червоно-буру плямистість. У господарствах Закарпатської, Кіровоградської та Тернопільської областей у посівах озимої пшениці 1-15% рослин уражено жовтою іржею. Осередково в господарствах Волинської та Київської областей на рослинах ячменю виявлено летучу сажку. Високопродуктивні посіви озимих у період цвітіння – початок формування зерна проти вищевказаних хвороб оздоровлюють абакусом, альто супер, дитаном М-45, імпактом, тилтом, іншими рекомендованими фунгіцидами відповідного спектру дії.
Кукурудзу пошкоджують ґрунтові шкідники (дротяники, личинки хрущів), хлібні блішки, злакові мухи, попелиці, осередково жуки піщаного мідляка. У господарствах Закарпатської області виявлено розвиток гельмінтоспоріозу. У Київській та Одеській областях відбувається літ стеблового (кукурудзяного) метелика, інтенсивністю 1-3 екз. на світло пастку за ніч.
Рослини гороху, сої, багаторічних трав, скрізь за допорогової чисельності заселяють та пошкоджують горохові зерноїд, попелиця, плодожерка, трипси, бульбочкові довгоносики рослини хворіють на іржа, кореневі гнилі, пероноспороз, аскохітоз, антракноз, бактеріоз. Триває літ метеликів акацієвої вогнівки та чортополохівки, відродження та живлення гусениць. Проти хвороб та в разі наростання чисельності фітофагів посіви гороху і сої захищають рекомендованими препаратами. Багаторічні трави скошують на зелений корм та оперативно вивозять з поля.
У посівах цукрових буряків буряковими довгоносиками (звичайний та сірий) за чисельності 0,1-1 екз. на кв.м пошкоджено 1-5, осередково 15-30% рослин (Сумська обл.) у слабкому та середньому ступенях. Подекуди шкодять бурякові блішки, щитоноски, попелиці, гусениці озимої совки, піщаний мідляк. Триває літ, яйцекладка бурякової мінуючої мухи. Захищають посіви цукрових буряків за перевищення ЕПШ фітофагів обробками плантацій рекомендованими препаратами. Ураженість коренеїдом відмічається на 2-5% рослин, розвиток якого стримують через міжрядні рихлення.
На озимому ріпаку живляться личинки капустяного стручкового комарика, насіннєвого прихованохоботника, де ними пошкоджено 2-8% стручків на 6-15, осередково 20-53% рослин. Також продовжують розвиватись ріпакові квіткоїд, листкоїд, хрестоцвіті блішки, капустяні попелиця, міль, клопи, оленка волохата. Альтернаріозом, пероноспорозом, фомозом, циліндроспоріозом уражено 2-22% рослин.
Рослини ярого ріпаку заселяють і пошкоджують ріпакові квіткоїд, прихованохоботники, спостерігається літ і яйцекладка капустяної молі. На 2-5% рослин проявився пероноспороз. Захист посівів ярого ріпаку проводять проти шкідників до цвітіння культури за перевищення показників ЕПШ дозволеними до використання препаратами.
На 25-100% обстежених площ соняшнику спостерігається активне розселення й шкідливість геліхризової попелиці, де нею заселено та пошкоджено 3-6, макс. 12-28% рослин (Київська, Дніпропетровська обл.) у слабкому ступені. Також у посівах культури шкодять піщаний мідляк, сірий південний, сірий буряковий довгоносики, де за чисельності 0,1-0,5, макс. 1-2 екз. на кв.м пошкодили 2-10% рослин у слабкому та середньому ступенях. Подекуди шкодять клопи, гусениці лучного метелика, підгризаючих совок, личинки травневого хруща. 1-17% рослин хворіє на іржу, пероноспороз, фомоз (Запорізька, Кіровоградська, Тернопільська, Харківська, Чернігівська обл.). У господарствах Кіровоградської області 2% рослин загинули від кореневих гнилей.
Посіви соняшнику захищають від сірого та інших довгоносиків, піщаного мідляка (за ЕПШ понад 2 екз. на кв.м) сумішами фосфорорганічними і піретроїдними препаратами у половинних нормах витрат. У разі заселення попелицями понад 10% рослин дозволеними до використання препаратами.
У посівах льону шкодять льонові блішки, де за щільності 4-7 екз. на кв.м пошкодили 7-12% рослин. Коноплі пошкоджують конопляні блішки, які за чисельності 3-6 екз. на кв.м пошкодили 5-9% рослин (Сумська обл.).
Повсюди триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, в переважній більшості областей відмічається відродження та живлення гусениць. Температурний і гідротермічний режим сприяють розвитку лускокрилих комах, що уможливлює істотну шкоду посівам технічних, бобових, овочевих та інших культур.
У Степу, подекуди Лісостепу проходить масове відродження личинок нестадних кобилок, коників, у Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській італійського пруса, які в неугіддях, багаторічних травах враховуються переважно І-ІІ-го віків, чисельністю 2-5, осередково в господарствах Херсонської області 100-150 екз. на кв.м. Вогнища надпорогової чисельності локалізовані на площі 1,4 тис. га. Інтенсивність відродження личинок зростає через підвищені температури повітря. Захист посівів від саранових слід провести за масової появи личинок першого віку чисельністю італійського пруса 2-5, нестадних видів 10-15 екз. на кв.м, використовуючи при цьому дозволені «Переліком…» інсектициди. За температури повітря вище 25ºС ефективніші фосфорорганічні інсектициди або суміші препаратів.
У степових та лісостепових (Київська, Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська) областях триває середній, подекуди сильний літ лучного метелика та відкладання ними яєць у посівах сільськогосподарських культур і неугіддя. Інтенсивність льоту 3-18, в осередках Миколаївської 25, Запорізької до 68, Харківської областей 30-50, макс. 150 екз. на 10 кроків. У крайових смугах посівів соняшника, кукурудзи, гороху, цукрових буряків, багаторічних трав Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Херсонської, Харківської областей відроджуються гусениці, які в чисельності 1-5, макс. 10 (Луганська, Харківська) екз. на кв.м пошкодили 2-10% рослин. Осередки надпорогової чисельності гусениць фітофага локалізовані.
Наразі активному льоту та реалізації потенційної продуктивності самиць метелика сприяють температури (22-25ºС), опади та наявність достатньої кількості нектароносної рослинності. Існує загроза утворення осередків високої чисельності гусениць та повного знищення посівів сільськогосподарських культур де попередньо відродилися гусениці та на тих посівах, що межують з ними. Отже захисні заходи від гусениць лучного метелика слід проводити за перевищення ЕПШ (буряки цукрові, кормові, столові 4-5 екз. на кв.м у фазі 2-10 справжніх листків; соняшник 8-10 екз. на кв.м у фазі 4-6 листків,; овочеві культури 8-10 екз. на кв.м; багаторічні трави (насінники, отава) - 10 екз. на кв.м; кукурудза - 5-10 екз. на кв.м - сходи – 4-6 листків) дозволеними до використання інсектицидами згідно з «Переліком…».
У посівах картоплі, томатів та інших пасльонових культурах зростає чисельність й шкідливість усіх стадій колорадського жука, якими заселено 20-80, макс. 100% рослин. Тепла та волога погода на томатах сприяла розвитку альтернаріозу, на картоплі відмічено прояв фітофторозу, столових буряках – церкоспорозу. На овочевих культурах шкодить комплекс шкідників: попелиці, білани, гусениці совок, молей, личинки капустяної та цибулевої мух. Рослинам цибулі суттєвої шкоди завдають личинки цибулевої мухи, та прихованохоботники.
У садах плоди пошкоджують гусениці плодожерок (яблунева, сливова), личинки яблуневого пильщика. Масово заселяють дерева сисні шкідники (попелиці, кліщі, щитівки). Набувають поширення парша, борошниста роса зерняткових, клястероспоріоз, кокомікоз кісточкових. У виноградниках шкодять кліщі (павутинний, зудень), гусениці гронової листокрутки. Із хвороб мілдью, осередково виявлені незначні прояви оїдіум. У Степу та Лісостепу триває літ 1-го покоління метеликів американського білого метелика, відкладання ними яєць та відродження гусениць.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.