Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 13 червня 2014 року, - Держветфітослужба
На протязі першої декади червня спостерігалась нестійка погода (опади у вигляді дощів різної інтенсивності, подекуди рясні роси, місцями тумани, зниження температури повітря), де на переважній більшості території країни стримувала розвиток основних шкідників, проте сприяла поширенню хвороб сільськогосподарських культур.
Повсюди посіви зернових колосових культур продовжують пошкоджувати личинки хлібних клопів, хлібні жуки, жужелиця, п'явиці, злакові попелиці, пшеничний трипс, пильщики, інші фітофаги. У Степу та Лісостепу на 25-100% обстежених площ озимих та ярих зернових колосових культур розвивається та шкодить клоп шкідлива черепашка за чисельності 0,5-2, макс. 8 личинок на кв.м (Херсонська обл.), переважна більшість личинок якого перебувають у ІІ-ІV віках. Фітофагом слабко пошкоджено1-6% рослин. Захисні міроприємства за порогової чисельності личинок клопа шкідливої черепашки та вищевказаних фітофагів слід проводити у посівах актарою, данадимом стабільним, іншими рекомендованими препаратами дотримуючись регламентів застосування препаратів.
У всіх ґрунтово-кліматичних зонах вищезазначені погодні умови сприяли розвитку та поширенню борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової, кореневих гнилей, гельмінтоспоріозу, подекуди ринхоспоріозу, піренофорозу, інших плямистостей у посівах озимих та ярих зернових колосових культур, якими охоплено 7-48, в осередках 55-100% (Донецька, Вінницька, Запорізька, Миколаївська, Рівненська, інші обл.) рослин, на вівсі - червоно-бурої плямистості (6-15% рослин, Волинська, Закарпатська, Чернігівська обл.). Осередково у господарствах Закарпатської, Кіровоградської та Тернопільської областей жовтої іржі, у посівах озимої пшениці Тернопільської області відмічено прояв та розвиток лінійної (стеблової) іржі на 0,3-1% рослин.
У посівах ярого ячменю виявлено летучу сажку за ураження 0,3-0,4% колосків (Тернопільська обл.). За сприятливих погодних умов, у західних та центральних областях, переважно у полеглих посівах озимих та ярих колосових, виявляють септоріоз (1-10%), осередково фузаріоз (до 3%), оливкову плісень, борошнисту росу на колосі. Для запобігання розвитку хвороб колосся за сприятливої для розвитку хвороб погоди високопродуктивні посіви обробляють через обприскування абакусом, альто супер, імпактом, ті рексом, фолікуром, фортецею тощо.
У посівах гороху, сої, багаторічних трав розвиваються та шкодять горохові зерноїд, попелиця, плодожерка, трипси, бульбочкові довгоносики, гусениці листогризучих совок, лучного метелика та чортополохівки. Рослини хворіють на пероноспороз, аскохітоз, фузаріоз, бактеріоз, буру плямистість, кореневі гнилі, подекуди на сої відмічено зморшкувату мозаїку.
Скрізь посіви соняшнику заселяє та пошкоджує геліхризова попелиця на 8-42% рослин за слабкого та середнього ступенів. Подекуди шкодять довгоносики (сірий південний, сірий буряковий), піщаний мідляк, клопи, цикадки, трипси, гусениці лучного метелика, совки (озима, бавовникова, гамма). 6-17% рослин охоплено пероноспорозом (в осередках Запорізької обл. до 67%), фомозом, іржею. Обробки соняшнику від шкідників та хвороб проводять до цвітіння рекомендованими до використання препаратами.
Посіви цукрових буряків заселяє (2-14% рослин) бурякова листкова попелиця. Подекуди шкодять бурякові довгоносики (звичайний, сірий, амарантовий стеблоїд), бурякові щитоноски, блішки, піщаний мідляк, совки. У господарствах Вінницької, Черкаської областей на цукрових буряках виявлено церкоспороз. Посіви цукрових буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючих мух (ЕПШ 10 і 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину), інших сисних шкідників рекомендованими препаратами. Оздоровлюють плантації культури за появи ознак пероноспорозу, церкоспорозу, борошнистої роси дозволеними до використання препаратами.
Посіви ярого ріпаку заселяють та пошкоджують ріпакові квіткоїд, прихованохоботники, попелиця. На озимому ріпаку триває шкідливість личинок капустяної стручкової галиці, прихованохоботників (насіннєвого, стеблового), де ними заселено до 22% рослин. Осередково шкодять хрестоцвіті клопи, попелиці, гусениці біланів. Погодні умови сприяли поширенню альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу на 6-25% рослин.
Повсюди рослинам картоплі значних пошкоджень завдає колорадський жук. У посадках картоплі, томатів вищезазначені погодні умови сприяли розвитку фітофторозу, вірусних хвороб, альтернаріозу, макроспоріозу, огірках – бактеріозу, пероноспорозу, цибулі – пероноспорозу. На овочевих культурах шкодить комплекс фітофагів: попелиці, гусінь біланів, личинки цибулевої та капустяної мух. Повсюди триває розвиток та шкідливість підгризаючих та листогризучих совок.
У садах розвиваються та шкодять гусениць яблуневої плодожерки І-покоління, де нею пошкоджено 2-8% плодів. Триває живлення попелиць, медяниць, кліщів. Погодні умови сприяють подальшому ураженню молодих пагонів, плодів, листя зерняткових культур борошнистою росою, паршею; кісточкових – клястероспоріозом, кокомікозом, моніліозом. У виноградниках шкодять кліщі, гронова листокрутка. З хвороб мають поширення мільдью, оїдіум, у господарствах Закарпатської області відмічено прояв чорної гнилі. За потреби проводять обробки виноградників дозволеними до використання акарицидами, фунгіцидами.
На пасовищах, неугіддях, луках, узбіччях доріг, багаторічних травах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Херсонської областей триває розвиток саранових нестадних (кобилок, коників) та стадних (італійського пруса) видів, які перебувають у ІІ-V віках. Личинки (нестадних видів) чисельністю 0,5-7 екз. на кв.м живляться в місцях резервацій. На окремих площах Луганської області в посівах озимих та ярих зернових культур ураховується 0,9-3 екз. на кв.м (нестадні саранові). У господарствах Чаплинського, Новотроїцького та Каховського районах Херсонської області виявлено вогнища підвищеної чисельності італійського пруса на площі 2,5 тис. га з чисельністю 100-175 екз. на кв.м. Осередки високої чисельності личинок стадних саранових локалізовано на площі 2,2 тис. га.
Лучний метелик. Продовжується літ метеликів (2-12 екз. на 10 кроків) на неорних землях, багаторічних травах, інших угіддях степових та лісостепових областей. Гусениці фітофага за чисельності 1-5, в осередках Запорізької області до 12 екз. на кв.м пошкодили 4-6, макс. 32% рослин соняшнику, кукурудзи, багаторічних трав, сої, гороху за слабкого та середнього ступенів. Завдяки обмеженню чисельності та шкідливості гусениць фітофага в господарствах, через застосування рекомендованих інсектицидів, вдалося уникнути значних пошкоджень сільськогосподарських культур.
Скрізь триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, відроджуються та живляться гусениці, у допороговій чисельності. В усіх ґрунтово-кліматичних зонах триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика. У Степу метелики масово відкладають яйця, у південних та східних областях відмічається відродження гусениць. Для обмеження шкідливості фітофага слід провести випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць. Також за наявності яйцекладок на 18% рослин або 6-8% рослин з гусеницями застосовують драгун, карате зеон, кораген, кайзо, інші дозволенні до використання інсектициди.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.