Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 20 червня 2014 року, - Держветфітослужба
У Степу, осередково Лісостепу на 25-100% обстежених площ зернових колосових культур розвивається та шкодить клоп шкідлива черепашка, де він за чисельності 0,2-1, макс. 3, осередково на необроблених площах 5-12 личинок (ІІ-У віків) на кв.м (Донецька, Запорізька, Миколаївська обл.), пошкодив до 10% рослин. У південних областях Степу в посівах зустрічаються молоді клопи (30-60%). У лісостепових, степових, подекуди поліських областях переважно в крайових смугах полів триває живлення хлібних жуків та жужелиці, які за чисельності 0,5-2, макс. 3-8 в осередках Луганської, 10-15 екз. на кв.м Донецької областей пошкодили 2-8, в осередках до 30% рослин на 9-15% заселених площ. Скрізь шкодять злакові попелиці та пшеничний трипс, які поширились на 6-70, макс. 100% посівів, 6-25, макс. 50% рослин. У південних, східних та центральних областях шкодять несправжні гусениці пильщиків (хлібні звичайний та чорний, пшеничний жовтий).
Захисні міроприємства за порогової чисельності личинок клопа шкідливої черепашки та вищевказаних фітофагів, насамперед у лісостепових областях, слід продовжувати у посівах актарою, данадимом стабільним, децисом профі, Бі-58 новим, карате зеоном, іншими рекомендованими інсектицидами відповідно дотримуючись регламенту застосування цих препаратів.
У Лісостепу, Поліссі, подекуди Степу за сприятливих погодних умов у посівах зернових культур на колосі розвиваються фузаріоз (0,3-3, макс. 8-15% в полеглих посівах Вінницької, Київської, Хмельницької обл.), септоріоз (3-8, макс. 13 та 27% у Рівненській, Львівській та Київській обл. відповідно), оливкова пліснява (3%), осередково гельмінтоспоріоз та альтернаріоз. Летуча сажка має місце переважно на ярому ячмені, осередково житі, який вирощують у присадибному секторі.
Переважно в лісостепових та поліських областях на 20-62, макс. 100% площ озимих і ярих зернових культур 3-30, в осередках до 42-100% рослин охоплено борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, осередково бурою листковою іржею. У західних областях на рослинах озимих культур виявлено жовту та лінійну (стеблову) іржі. Скрізь, де рослини уражені кореневими гнилями має місце білоколосість. На Поліссі 5-18% рослин вівса охоплено червоно-бурою плямистістю. Осередково у посівах кукурудзи виявлено гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі. Для запобігання розвитку хвороб колосся за сприятливої для розвитку хвороб погоди високопродуктивні посіви обробляють через обприскування абакусом, альто супер, імпактом, ті рексом, фолікуром, фортецею тощо.
Горох скрізь пошкоджують зерноїд, попелиця, трипс, комарик, плодожерка, личинки бульбочкових довгоносиків, з хвороб поширені аскохітоз (11-18%), пероноспороз (7-16%), кореневі гнилі (1-12, макс. 20% Київська обл.), осередково іржа (2%). У посівах сої в межах порогової чисельності розвиваються та шкодять попелиці, трипси, клопи, гусениці листогризучих совок, чортополохівки, осередково лучного метелика, у південних областях павутинний кліщ. 2-6% рослин уражені пероноспорозом, фузаріозом, аскохітозом. У центральних областях у посівах сої виявляють зморшкувату та вірусну мозаїки.
Погодні умови сприяли ураженню стручків озимого ріпаку альтернаріозом на 7-35% рослин, де ним було уражено 4-9, макс. 22% стручків (Вінницька, Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Рівненська обл.). Розвиток пероноспорозу, фомозу, фузаріозу стручків (Дніпропетровська обл.) відмічають на 3-25% рослин. Личинками капустяної стручкової галиці пошкоджено 16-34% рослин, 6-11% стручків за чисельності 1-4, макс. 8-22 екз. у кожному. Осередково на 4-20% рослин шкодять хрестоцвіті блішки, ріпакові квіткоїд, клопи, прихованохоботники (насіннєвий, стебловий). Посіви ярого ріпаку заселяє ріпаковий квіткоїд (3% рослин).
Посіви цукрових буряків продовжує заселяти бурякова листкова попелиця (7-21% рослин), чисельність та шкідливість яких контролюється діяльністю ентомофагів. Подекуди рослинам культури шкодять бурякові довгоносики, мінуюча муха, щитоноски, гусениці лучного метелика, підгризаючих совок, де ними заселено та пошкоджено 2-10% рослин. На 8-10, осередково 23% (Київська) відмічають ураження рослин церкоспорозом. На 6% рослин відмічено розвиток фомозу.
У посівах соняшнику продовжують розвиватись геліхризова попелиця, клопи, трипси, цикадки, довгоносики (сірий буряковий, південний, люцерновий), де ними заселено 8-50% рослин у слабкому та середньому ступенях. Подекуди шкодять піщаний мідляк, гусениці совок (бавовникової, капустяної, гамми совок), лучного метелика, саранові. Також відмічено літ соняшникових вусача (Запорізька обл.), вогнівки (Херсонська обл.). У господарствах Луганської області відмічено відродження личинок соняшникової шипоноски. Подекуди в господарствах Донецької області виявлено соняшникового вовчка. Часті дощі, прохолодна погода сприяли на 2-12, макс. 20% рослин розвитку фомозу, білої гнилі, іржі, аскохітозу, пероноспорозу (осередково в господарствах Запорізької області уражено до 70% рослин). У Херсонській області виявлено прояв фомопсису, Вінницькій – септоріозу.
Скрізь у плантаціях картоплі, томатів розвивається та шкодить колорадський жук, яким заселено 25-100% рослин. У південних областях відмічено вихід жуків нового покоління. Фітофтороз, макроспоріоз, альтернаріоз картоплі за середнього ступеню проявився в усіх зонах на 3-15% рослин, на томатах ознаки хвороб виявлені на 1-3% рослин, подальшому розвитку хвороб сприятимуть агрокліматичні умови. На огірках розвиваються баштанна попелиця, тютюновий трипс, в центральних та західних областях на огірках проявились ознаки бактеріозу, пероноспорозу.
У плантаціях усіх зон вирощування капусти розвиваються та шкодять гусениці капустяних біланів, молі, совок, капустяні попелиця, блішки личинки капустяної мухи. Рослинам цибулі здебільшого в приватному секторі суттєвої шкоди завдають личинки цибулевої мухи, триває розвиток та шкідливість личинок цибулевого прихованохоботника. Ураження рослин культури пероноспорозом спостерігається у більшості областей, де розвитку хвороби сприяли різкі коливання температури та вологість.
Повсюдно в садах масово заселяють дерева сисні шкідники, розвиваються та шкодять гусениці яблуневої плодожерки І-покоління, у південних та східних областях відмічається заляльковування, очікується виліт метеликів ІІ покоління. Поширюються плодова гниль (уражено 2-10% плодів), парша, борошниста роса. У виноградниках Миколаївської, Одеської та Херсонської областей спостерігається літ метеликів ІІ покоління гронової листокрутки. Набувають поширення мілдью, оїдіум, чорна гниль. За потреби проводять обробки виноградників дозволеними до використання акарицидами, фунгіцидами.
На пасовищах, неугіддях, луках, узбіччях доріг, багаторічних травах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей триває розвиток саранових нестадних (кобилок, коників) та стадних (італійського пруса) видів, які перебувають у ІІ-V віках. Личинки (нестадних видів) чисельністю 0,5-10 екз. на кв.м живляться в місцях резервацій.
Лучний метелик. У Лісостепу, осередково Чернігівській області Полісся триває слабкий літ метеликів першого покоління, у Степу - літ метеликів ІІ покоління, інтенсивністю 1-8 екз. на 10 кроків на неорних землях, багаторічних травах, інших угіддях. Гусениці фітофага за чисельності 1-3, в осередках Запорізької області 8 екз. на кв.м пошкодили 4-10, макс. до 30% (Донецька, Запорізька обл.) рослин соняшнику, кукурудзи, багаторічних трав, сої, гороху за слабкого та середнього ступенів. Завдяки обмеженню чисельності та шкідливості гусениць фітофага в господарствах, через застосування рекомендованих інсектицидів, вдалося уникнути значних пошкоджень сільськогосподарських культур.
У посівах технічних, бобових, овочевих та інших культур відмічається помірний, подекуди середній рівень розвитку та шкідливості підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, гусениці яких чисельністю 1-2 екз. на кв.м пошкодили до 15% рослин зазначених культур.
Повсюди відмічається масовий літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання яєць (на рослину по 1 яйцекладці, в кожній з яких по 8-12 яєць), у південних областях відродження та живлення гусениць (0,5-1 екз. на кожну з 1-3% заселених рослин). Для обмеження шкідливості фітофага слід провести випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць. Також за наявності яйцекладок на 18% рослин або 6-8% рослин з гусеницями застосовують драгун, карате зеон, кораген, кайзо, інші дозволенні до використання інсектициди.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.