Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин станом на 4 липня 2014 року, - Держветфітослужба
У Степу в незібраних посівах зернових колосових культур та під валками скошених хлібів доживлюється клоп шкідлива черепашка (окрилилось 50-90%), у Лісостепу личинки старших віків та молоді клопи (окрилилось 10-20%). Разом з клопами в дозріваючих посівах ярих зернових колосових культур у лісостепових та поліських областях зерном харчуютьсязлакова попелиця, пшеничний трипс, хлібні жуки та жужелиця.
Агрокліматичні умови повсюди сприяли подальшому розвитку і поширенню хвороб на всіх культурах. У посівах озимих і ярих зернових культур на незібраних площах інтенсивного розвитку набули хвороби колоса. Фузаріоз колоса виявлено на 0,5-8, макс. 15 в осередках Вінницької та 20% колосків Житомирської областей. Септоріоз колоса – 2-12, макс. 26-40 Київської та до 100% колосків в осередках Волинської області на необроблених фунгіцидами площах. На1,5-8% колосків проявились гельмінтоспоріоз, 20-30% борошниста роса та 18-20% альтернаріоз в господарствах Донецької області.Оливковою плісенню уражено 2-10, макс. до 25% колосків пшениці в осередках Донецької області.
Летучу сажку виявлено на 0,1-1% колосків ячменю (Волинська, Дніпропетровська, Чернівецька, ін. обл.). У Волинській області на житі виявлено ріжки. В західних та центральних областях на 2-4% рослин має місце білоколосість тащуплозерність. На ярих ячмені та пшениці розвиваються гельмінтоспоріоз, бура, сітчаста, інші плямистості. В Закарпатській, Львівській, Чернігівській областях 5-20% рослин вівса охоплено червоно-бурою плямистістю, осередково виявлено корончасту іржу. Строки хімічного захисту зернових культур минули. Ураженість хворобами зменшують збиранням у стислі строки прямим комбайнуванням та доведенням зерна до відповідних кондицій.
У посівах кукурудзи до 1% (Вінницька, Київська, Полтавська, Харківська обл.) рослин уражено пухирчастою, осередково летучою сажкою, 2-11% рослин гельмінтоспоріозом.
Достигаючі боби гороху пошкоджують личинки горохової зернівки, гусениці плодожерки, попелиці, набувають поширення антракноз, аскохітоз. Сою пошкоджують сисні шкідники (попелиця, трипс, павутинний кліщ), гусениці листогризучих совок,осередковов крайових смугах – чортополохівки, лучного метелика. У посівах культури поширюються антракноз,аскохітоз,пероноспороз,церкоспороз,бактеріальний опік.Ними уражено 8-24% рослин. Відростаючі багаторічні трави заселяють клопи, совки, бульбочкові довгоносики,попелиці. Рослини хворіють набуру плямистість.
Погодні умови сприяють розвитку хвороб у посівах соняшнику від незначного до сильного. Пероноспороз виявлено в дифузній (уражено 5-7% рослин) та локальній (до 40% рослин) формах. На 3-15%, вогнищами 30-50% рослин відмічається біла гниль, ембелізія, фомоз,іржа,кореневі гнилі, септоріоз, борошниста роса, соняшниковий вовчок, осередково відмічається вертицильозне в’янення (Кіровоградська обл.). Геліхризовою попелицею заселено 8-28% рослин, чисельність яких подекуди контролюється діяльністю ентомофагів. За утримання вологої та теплої погоди розмноження фітофага триватиме, а щільність заселення рослин зросте. Вогнищами шкодять клопи (польові, сліпняки), трипси, піщаний мідляк, саранові, гусениці лучного метелика, підгризаючих совок на 10-45% рослин. Спостерігається відродження личиноксоняшникових шипоноски (Херсонська обл.), вогнівки (Миколаївська обл.).
У посівах цукрових буряків відмічають розвиток кореневих гнилей (фузаріозна Полтавська обл., хвостова Вінницька обл.). 1-15% рослин уражені церкоспорозом, рамуляріозом, фомозом. Подекуди шкодять личинки бурякових щитоносок, мінуючих мух, травневих хрущів, гусениці совки-гамми, озимої совки на 4-9% рослин. Буряковою листковою попелицею заселено 3-15% рослин, подекуди чисельність фітофага контролюється діяльністю ентомофагів.
На рослинах ярого ріпаку продовжується розвиток і шкідливість капустяних молі, попелиці, насіннєвого прихованохоботника, якими заселено та пошкоджено 8-12% рослин у слабкому і середньому ступенях. Відмічається літ капустяних біланів. На 4-7% рослин проявився фомоз, альтернаріоз.
На рослинах хмелю розвиваються та шкодять хмельова попелиця, павутинний кліщ, де ними заселено та пошкоджено 5-7% кущів (Львівська обл.).
Повсюди продовжується літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання яєць (на рослину 0,5-1 яйцекладки в кожній з яких 8-18, макс. 22 яєць) та відродження гусениць (0,5-2 екз. на рослину). Шкідником пошкоджено 1-10, макс. 14% (Миколаївська обл.) рослин кукурудзи. В південних областях гусениці бавовникової совки чисельністю 1 екз. на рослину пошкодили до 5% рослин культури. Також у посівах кукурудзи відмічено наростання чисельності та шкідливості злакової попелиці,якою заселено 8-36, макс. 42% рослин.
У Степу, подекуди Лісостепу триває літ другого покоління лучного метелика, інтенсивністю 1-5, макс. 10 екз. на 10 кроків (Донецька обл.), відкладання яєць та відродження гусениць, які за чисельності 0,5-4 екз. на кв.м пошкодили 2-12% рослин кукурудзи, соняшника, сої.
Саранові, переважно нестадні (кобилки, коники) та стадні (італійський прус), які перебувають у IІІ-Vвіках, розвиваються здебільшого в багаторічних травах, пасовищах, балках, заплавах річок, в крайових смугах просапних культур степових, та деяких лісостепових областей (Сумська, Харківська обл.). У Херсонській та Миколаївській областях окрилилось 30 та 60% італійського пруса відповідно. Чисельність нестадних видів становить 0,5-2 макс 8 екз. на кв.м, італійського пруса 0,2-1, макс. 5 екз. на кв.м. Подекуди (Херсонська обл.) тривалість липневих дощів спричинили загибельличинок саранових від 30 до 70%. За умов сухої жаркої погоди можливе зростання активності та шкодочинності саранових, тому необхідно продовжувати спостереження за розселенням цього шкідника та в разі необхідності вжити відповідних заходів щодо локалізації осередків.
Картоплюта овочеві культури, здебільшого пізніх строків дозрівання, від шкідливих комах, зокрема колорадського жука (літнього покоління), гусениць совок,біланів,молі та хвороб - фітофторозу,макроспоріозу,альтернаріозу,антракнозу,пероноспорозу,інших, захищають дозволеними препаратами у відповідності з санітарними вимогами.
У садах продовжується живлення і розвиток попелиць (яблунева зелена, червоногалова), кліщів, листокруток, де ними заселено 20-100% дерев, 5-32% листків. Триває літ метеликів яблуневої плодожерки ІІ покоління та живлення гусениць, якими пошкоджено 4-7% плодів. На сприйнятливих сортах зерняткових прохолодна волога погода сприяла розвитку борошнистої роси, парші, де ними уражено 5-42% дерев, 16-25% листків, 1-9, макс. 36% плодів. Плодова гниль розвивається на 15-38% дерев ранніх сортів, на 3-5% плодів. На кісточкових 10-100% дерев поширення мали кокомікоз, клястероспоріоз, моніліоз за ураження 6-10, макс. до 57% плодів. У посадках виноградників мільдью, оїдіумом, чорною гниллю уражено 3-30% кущів, 1-10% листків та грон. Також продовжують шкодити кліщі (пошкоджено 9% кущів, 7-14% листків), гронова листокрутка.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.