Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 11 липня 2014 року
У Степу, осередково Лісостепу клоп шкідлива черепашка завершує живлення в незібраних посівах зернових колосових культур та під валками скошених хлібів і перелітає у місця зимівлі. За даними спеціалістів вага молодих клопів становить 114-124 мг, що свідчить про задовільний фізіологічний стан фітофага. Пошкодженість зерна у південних областях становить 0,1-0,5 (на оброблених посівах), макс. 2-5% (необроблені). Хлібні жуки дохарчовуються й відкладають яйця, хлібна жужелиця здебільшого перебуває в літній діапаузі.
У дозріваючих посівах ярих, подекуди озимих зернових колосових культур підвищенні температури повітря, опади, у вигляді короткочасних дощів, місцями зливового характеру, сприяли подальшому розвитку та поширенню фузаріозу, септоріозу, оливкової плісені, альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, подекуди борошнистої роси, якими охоплено 0,5-10, макс. в осередках Львівської області 22 (альтернаріоз) та 40% (оливкова пліснява) колосся.
Для збереження якості зерна слід провести першочергове збирання уражених хлібів прямим комбайнуванням та очищення й просушування зерна до вологості не вище 14%. Надалі обов’язково зробити фітоекспертизу насіння та за переважаючих збудників хвороб прийняти рішення щодо вибору протруйника і своєчасно оздоровити посівний матеріал.
Посівам кукурудзи, проса, сорго завдає шкоди стебловий (кукурудзяний) метелик, заселеність обстежених площ яким становить 10-45%. На кожній з 1-12, макс. 30% (Запорізька обл.) заселених рослин кукурудзи нараховується 2-12 яєць, 1-2 гусениці. Гусениці бавовникової совки за чисельності 1-3 екз. на рослину пошкодили 1-6, макс. в господарствах Запорізької області 28-56% рослин у слабкому та середньому ступенях. У посівах кукурудзи розвиваються та шкодять злакові попелиці, хлібні блішки, якими заселено 2-45, осередково до 55% рослин. Із хвороб – гельмінтоспоріоз (2-9%), пухирчаста й летуча сажки (1-3, макс. 5% рослин у Дніпропетровській обл.).
Рослини сої, багаторічних трав пошкоджуються кліщем, попелицями, подекуди гусеницями акацієвої вогнівки, чортополохівки, осередково лучного метелика. 2-15, макс. 25% рослин сої хворіють на аскохітоз, бактеріоз, пероноспороз, бактеріальний опік, септоріоз, антракноз, альтернаріоз, іржу, жовту мозаїку.
У посівах цукрових буряків продовжується розвиток бурякової листкової попелиці, де нею слабко заселено 5-15% рослин. Подекуди чисельність фітофага обмежують поривчасті вітри, зливові дощі, корисні ентомофаги, грибкові захворювання. Також у посівах відмічають шкідливість бурякових щитоносок, мінуючої мухи, амарантового стеблоїда, совок, де ними заселено та пошкоджено 2-16% рослин. Опади у вигляді дощів різної інтенсивності, зниження температури повітря сприяли розвитку кореневих гнилей (фузаріозна) за ураження 5% рослин у слабкому ступені. На церкоспороз, альтернаріоз, фомоз, рамуляріоз хворіє 3-12% рослин. У господарствах Тернопільської та Чернівецької областей на 1-5% рослин спостерігається вірусна жовтяниця. За надпорогової чисельності фітофагів і фітопатогенів необхідно проводити захисні обробки рекомендованими препаратами відповідного спектру дії.
На соняшнику триває живлення геліхризової попелиці, де нею заселено та пошкоджено 3-26, вогнищами до 63% (Київська, Луганська обл.) рослин у слабкому та середньому ступенях. Подекуди зростає чисельність клопів (сліпняки, польові), де ними пошкоджено 5-18, в осередках Донецької області до 70% рослин. Також у посівах культури шкодять цикадки, трипси, гусениці бавовникової совки, лучного метелика, соняшникові вогнівка, шипоноска, саранові. З хвороб мають поширення фомоз, пероноспороз, ембелізія, біла та сіра гнилі, вертицильозне в’янення, іржа, септоріоз, аскохітоз, де ними уражено 2-22, макс. до 50% рослин. В осередках Запорізької області 6-20% рослин уражено соняшниковим вовчком на 3-20% площ (3-5 штук на корінь).
У посівах льону господарств Львівської області спостерігається інфікування 3-7% рослин антракнозом. Трипсом пошкоджено 2-4% рослин у слабкому ступені (Сумська обл.).
Повсюди в плантаціях пізніх строків дозрівання картоплі триває розвиток і живлення імаго та личинок колорадського жука літнього покоління. На площах середньо та пізньостиглих сортів капусти виявляється комплекс фітофагів (гусениці листогризучих совок, біланів, молей, блішки, попелиця), які продовжують свій розвиток на 9-25, макс. 45% рослин. Захист томатів від фітофторозу, макроспоріозу, альтернаріозу, верхівкової гнилі проводять з урахуванням строків збору врожаю. Рослинам огірків, кавунів, кабачків, інших баштанних культур шкодять павутинний кліщ, тютюновий трипс, баштанна попелиця, із хвороб – пероноспороз, бактеріоз.
В агроценозах степових, подекуди лісостепових областей триває літ лучного метелика другого покоління, інтенсивністю 1-5, макс. 12, осередково у посівах соняшнику до 20 (Луганська обл.) та 40 екз. на 10 кроків (Запорізька обл.). У посівах сої, люцерни, соняшнику, кукурудзи, овочевих культур відроджуються та живляться гусениці другого покоління, щільність яких 0,5-2, макс. 8 екз. на кв.м. Пошкоджено 3-20% рослин. Високі температури та низька вологість повітря першої декади липня подекуди (Херсонська обл.) зумовили висихання до 20% відкладених яєць. Надалі, за умов зниження температурних показників та випадання дощів покращаться умови розвитку для усіх стадій фітофага, через що залишається небезпека масового розвитку лучного метелика другого покоління.
Рівень чисельності та шкідливості нестадних та стадних видів саранових на неугіддях, в крайових смугах багаторічних трав, кукурудзи, соняшнику, заплавах річок відносно невеликий. Триває окрилення комах (30-70%).
Плодові, виноградні насадження від комплексу шкідливих комах та хвороб, найпоширеніші з яких яблунева плодожерка, гронова листокрутка, сисні (кліщі, попелиці), борошниста роса, парша, мілдью, оїдіум, чорна гниль інші захищають за існуючими системами, враховуючи санітарні обмеження.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.