Великий Луг чи Каховське водосховище: сучасне бачення

  • Сергій Петрович Саяпін
  • Екологія. Екологічний моніторинг
  • екологія
  • Рослинництво
  • Біоекономіка
  • 24.10.25
Не можна просто так взяти і масово наситити посушливі землі водою! Це проти правил природи, це неминуче призводить до засолення та втрати родючості. Безпечним може бути лише локальне зрошення, як-от крапельне.
 
Південь України — зона колись природного степу. Тут зростали ковила, типчак і різнотрав’я, які тисячоліттями формували глибоченні кореневі системи, здатні утримувати вологу. Саме вони створили унікальні чорноземи з потужним гумусовим шаром і стабільним, хоч і сезонним, водним балансом.
Коли степ розорюється під монокультури, особливо кукурудзу чи соняшник, розораний ґрунт втрачає здатність утримувати вологу, і виникає потреба у штучному масовому зрошенні.
 
Повертаючись до теми існування Каховського водосховища, зазначимо, що потреба в ньому до понад 90% полягала саме у зрошенні регіону, що від початку був погано придатним до вирощування монокультур.
Вода його була теж погано придатною для зрошення серед усіх великих водойм України і при масовому використанні спричиняла вторинне засолення — через випаровування і підняття ґрунтових солей у посушливому кліматі.
 
Сюди додамо інтенсивне випаровування води з водосховища, що призводило до зростання водного дефіциту в регіоні. З поверхні водосховища і каналів випаровувалося приблизно стільки ж, скільки йшло на потреби.
 
Що стосується важливого моменту — водопостачання для населених пунктів: закриті водогони трубопроводом є ефективнішим і більш стійким рішенням порівняно з відкритими, оскільки втрати на випаровування відсутні. Будівництво магістральних водогонів створює новий стійкий устрій і це повністю виправдано, на відміну від каналів.
 
Якщо від відновлення водосховища все ж відмовляться, то відкриється шлях до відродження природних екосистем всього регіону, хоч це і потребуватиме створення нової, стійкої та децентралізованої економічної моделі.
 
Це означає зміну сільгоспкультур на ті, що не потребують інтенсивного поливу: нут, виноград та інші або навіть повернення до пасовищного тваринництва — колись традиційного для цього краю.
 
В усякому разі, у контексті півдня України таке централізоване зрошення як було — це застаріла модель, яка обов’язково призводить до негативних екологічних наслідків, які ні в якому разі не можна ігнорувати в умовах зміни клімату та дефіциту води.
 
Колеги з Українська Природоохоронна Група - UNCG провели ґрунтовне дослідження з цього приводу – https://uncg.org.ua/velykyj-lug-chy-kahovske.../ Можна ознайомитися.