Міста займають 3% площі земної поверхні, але в них проживає більше половини населення планети. 78% глобального споживання енергії та більше 60% світових викидів вуглецю припадає на міста. Та попри це вони також є однією з найважливіших точок втручання для створення сталої місцевої економіки, зменшення впливу на природне середовище та підвищення якості людського життя.
Спека, забруднення повітря та води, підтоплення – ті небезпеки, які зустрічаються в містах через зміну клімату вже сьогодні. Ситуація з кліматом загострюватиметься і надалі, тому існує нагальна потреба в більш зелених містах, які матимуть мінімальний рівень викидів, сталу інфраструктуру, озеленення та переробку та максимально екологічну утилізацію відходів, будуть інклюзивними та комфортними для життя.
Потреба в будівництві, модернізації або оновленні існуючої інфраструктури дає можливість використовувати природні шляхи адаптації міста. До того ж, усі зазначені вище проблеми можна вирішити впровадивши в урбанізований простір природоорієнтовані рішення (детально про них ми - Екодія, писали тут).
Міські парки, живі стіни, зелені дахи, дощові сади та дерева, що ростуть вздовж вулиць пропонують беззаперечні адаптаційні переваги. Вони можуть зменшити «ефект міського острову тепла» знижуючи температуру повітря через тінь, тим самим зменшуючи енергію, необхідну для охолодження. Екосистеми міських водно-болотних угідь та зелені зони фільтрують і вловлюють паводкову воду, зменшуючи забруднення, водночас поглинаючи дощову воду для зменшення затоплення. Зелені насадження та природні коридори сприяють процвітанню біорізноманіття, забезпечуючи мешканцям міст контакт із природою, результатом чого є фактична користь для фізичного та психічного здоров’я.
Що вже втілено в Україні
Наразі у більшості адаптацією до зміни клімату займаються громадські організації, попри те в Україні є муніципалітети, які розпочали роботу у цьому напрямку.
Найпопулярнішим на даний момент є організація ділянок міських луків та різнотрав’я.