52% сільських домогосподарств в Україні сьогодні тримаються на жінках - зі звіту «Gender-Just Climate Adaptation»
Чи знали ви, що понад 52% сільських домогосподарств в Україні сьогодні тримаються на жінках?
Але чи все так просто? Розбираємо цифри зі звіту «Gender-Just Climate Adaptation»:
У світі лише 15% власниць землі - жінки. В ЄС 30% фермерок.
В Україні формально фермерок багато, але є нюанс. Площа землі у жінок-господарів у середньому вдвічі менша, ніж у чоловіків (0,93 га проти 1,58 га), а жінки досі отримують лише 77,7% від зарплати чоловіків на аналогічних позиціях.
Чому це критично саме зараз?
Ми спостерігаємо стрімку «фемінізацію» села. Війна, мобілізація та міграція чоловіків змусили жінок масово опановувати професії агрономок, трактористок та менеджерок великих господарств.
При цьому залишаються «невидимі» бар’єри:
- Українки в селі часто освіченіші за чоловіків, але через брак гідних посад вони змушені їхати в міста.
- Саме жінки першими відчувають наслідки посух, адже вони відповідають за домогосподарство, де доступ до води та врожай на городі це питання добробуту сім'ї.
- Ручне носіння води, збір дров та домашнє господарство досі забирають години часу, які могли б піти на розвиток бізнесу.
Що далі?
Україна вже пообіцяла світу (в межах Другого національно-визначеного внеску (НВВ2) до 2035 року – це документ, що встановлює ціль зі зменшення парникових газів), що питання гендерної рівності буде інтегроване у всіх сферах державної політики. У межах Стратегії сільського господарства і сільського розвитку до 2030 року також виділено окремий напрям - покращення гендерної ситуації, де планується підтримка розвитку жіночого підприємництва, залучення до процесу прийняття рішень та сприяння участі в сільськогосподарському бізнесі.
Які можливості є у 2026 році?
- Гендерна інтеграція в аграрні політики та програми, у т.ч. включення гендерного компоненту у державні програми підтримки аграрного сектору та запровадження гендерного моніторингу у звітності, особливо щодо доступу жінок до фінансування, освіти, ресурсів і технологій.
- Розширення можливостей жінок у т.ч. розробка цільових грантових програм для жінок у сільському господарстві та кліматоорієнтованих проєктах та забезпечення жінкам доступу до фінансових ресурсів, техніки та консультаційних послуг.
- Соціальна справедливість та трудові права, а саме реалізація заходів для зменшення гендерного розриву в оплаті праці, включаючи перегляд підходів до неоплачуваної хатньої праці та підвищення погодинної та мінімальної оплати праці у сільському господарстві відповідно до Національної стратегії подолання гендерного розриву в оплаті праці в Україні на період до 2030 року
Висновок простий - післявоєнне відновлення неможливе без визнання ролі жінки. Жінка в агро - це не «помічниця», це власниця, інвесторка, експертка і майбутнє нашої землі.