Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 26 лютого 2026 року - Держпродспоживслужба
Погодні умови звітного періоду характеризувалися незначними плюсовими показниками вдень і приморозками вночі. Переважала хмарна та малохмарна погода. Опади відмічалися у вигляді дощу та мокрого снігу. Озимі культури переважно перебували у стані неглибокого спокою.
Різкі коливання температур, відлиги та опади, що спостерігалися протягом звітного періоду, були несприятливими для життєдіяльності мишоподібних гризунів. Значне промерзання ґрунту не дозволяє у повній мірі поглинути талі води та спричиняє підтоплення та загибель жилих нір шкідників. У деяких господарствах Київської та Херсонської областей відмічали затоплення нір гризунів в межах 5-50%.
В озимих посівах майже усіх регіонів нараховується від поодиноких нір до 1-2, осередково у крайових смугах полів Закарпатської, Херсонської областей обліковувалося 3 жилих колоній на гектарі. Наявні колонії сформовані в середньому з 2-6 нір. В заселених гризунами багаторічних травах, садах, неорних землях, полях після просапних культур мають місце 2-3, в осередках Дніпропетровської, Львівської, Херсонської областей 4 жилих колоній на гектарі з 3-9 жилими норами (крайові смуги полів). За слабкого та середнього ступенів у згаданих областях пошкоджено 1-2% рослин озимих зернових та ріпаку, багаторічних трав.
Захисні заходи залишаються актуальними у вищезазначених та інших областях, де варто продовжувати відслідковувати чисельність та шкідливість гризунів і за наявності порогової кількості (3-5 жилих колоній на гектар) здійснювати винищувальні заходи через внесення в жилі нори родентицидів дозволених до використання на території країни.
В окремих господарствах Дніпропетровської області виявлено незначний показник загибелі рослин озимих культур, це рослини, які увійшли в зиму у слабкому стані та не пройшли належне загартування. Така ситуація спостерігається на полях ранніх строків сівби після кращих попередників, де рослини переросли та отримали пошкодження листкового апарату від низьких температур, а також на полях з нерівномірним рельєфом.
Фітоекспертизою насіння ярих зернових та зернобобових встановлено зараженість його збудниками альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, плісені, фузаріозу, церкоспорозу, тощо в межах 1,1-8% (Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська обл.). Попередня перевірка насіння сільськогосподарських культур на зараженість хворобами має важливе значення, нарівні з визначенням схожості насіння. Підготовка насіннєвого матеріалу до посіву повинна починатися з обов'язкового проведення фітопатологічної експертизи насіння, яка включає мікробіологічний аналіз складу грибних і бактеріальних фітопатогенів. Результати фітоекспертизи будуть достатньою підставою для прийняття рішення про доцільність проведення обробки насіння та підбір протруйника необхідного спектра дії.
Повсюди спеціалісти фітосанітарної безпеки проводять обстеження зерносховищ та складських приміщень усіх форм власності на наявність комірних шкідників. Так, в окремих партіях продовольчого та фуражного зерна у Вінницькій, Волинській, Рівненській, Хмельницькій областях виявлені комірні довгоносики, борошняний кліщ за чисельності 1-3 екз. на 1 кг виїмки. За виявлення зараженості зерна шкідниками проводять обов’язкове знезараження збіжжя через фумігацію дозволеними фумігантами.
В господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку.
За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 26.02.2026 року захист сільськогосподарських культур проти мишоподібних гризунів, наразі становить – 240,1 тис. га з них:
- озимі зернові культури – 131 тис. га;
- озимий ріпак – 95,7 тис. га;
- багаторічні трави – 9,2 тис. га;
- інші – 4,2 тис. гектарів.
Хімічним методом проти мишоподібних гризунів оброблено – 184,5 тис. га, біологічним методом – 55,6 тис. гектарів.