Цілющі властивості глини і кераміки

  • Костянтин Рогоза
  • Трипільська культура
  • 19.05.15

 С.В.Паховчишин, доктор хім.наук «Від трипільських часів до сьогодення»

 З найдавніших часів наші предки використовували глину для виготовлення гончарних виробів і як ефективний лікувальний засіб.

Олесь Пошивайло у книзі «Етнографія українського гончарства» пише «Гончарство - це  Боже Одкровення людської цивілізації». 

У передмові до цієї книги Іван Гончар відзначив, що думи українського народу, його поезія, його хист, його героїчний дух зафіксовані у скарбах народного гончарства. Стародавнє ремесло українців перенесе вас у глибину віків славної історії України, і ви відчуєте шелест жита і шум гаїв, спів соловейка і щебетання жайворонка, сльози матері і щастя закоханої дівчини…

Помірковане підсоння Україниїї чудова природа та бурхлива героїчна історія сформували поетичну й героїчну душу народу, що знайшла відбиток у безмежно багатій, розмаїтій творчості від трипільських часів до сьогодення.

Усе життя – від народження, коли ніжно звучала колискова, і до смерті, коли з тілом небіжчика прощалися голосінням, своєрідним народним реквієм українця супроводжувала поезія. Гучну, задушевну, ласкаву мову відчуєте у побуті та ритуальних народних видовищах чи на урочистостях з нагоди великих свят.

Глибока, ревна любов до свого національного коріння живить усе найшляхетніше, найгуманніше, вона притаманна всім народам. Тільки через глибоке пізнання самої себе, свого народу, своєї нації людина здатна пізнати інші народи, у житті і творчості яких багато спільного

Українському народові судилася бурхлива, але тяжка історична доля. Боротьба за волю загартувала в нього найяскравішу національну рису - волелюбність, що проявилася в піснях, думах, вишивках, ткацтві, гончарстві, вбранні та в усіх формах народної творчості. Усе це пронизано поезією, воно милує зір, грає багатьма барвами, колоритом, формами. Оце і є радість людська!

Чимала кількість предметів народного мистецтва виконують такі функції,  ужиткові або утилітарні, обрядово-ритуальні та мистецько-декоративні. Наприклад, гончарний посуд використовується як ужиткова річ. У ньому готують страви, зберігають продукти, використовують для господарських потреб. Крім того, гончарний посуд використовують також в обрядах чи ритуалах; на весіллі, на хрестинах, під час зустрічі, проводжаючи в дорогу. Третя функція гончарних виробів – мистецько-декоративна: ними оздоблюють хати, світлиці тощо.

Глиняний посуд широко використовується в народній медицині. У давнину майже всі ліки готувалися в череп’яних виробах, найчастіше горщиках, і саме значне поширення предметів гончарного виробництва в первісну епоху сприяло освоєнню всіляких лікувальних відварів. Для розтоплювання жирів чи смаження використовувалися ринками.Для розтирання речовини брали здебільшого макітру, полумисок глиняний, деколи для цієї мети використовували горщики.

Стародавні народи знали про фізико-хімічні та магічні властивості глини, а тому широко застосовували мінерали і вироби з них у лікувальній практиці. Зокрема в Україні при хворобах очей прикладали жовту вогку глину, і цей спосіб мав раціональну підоснову. Виявляється, що кристалик ока містить у 25 разів більше кремнезему, ніж м’язи очей, а тому гомеопати вважають доцільним лікування одного з видів катаракти саме кремнеземом, глина майже на 40-60 % складається з кремнезему. Утворена з осадочних гірських порід, вона містить різноманітні елемент. Хімічний склад глинистих мінералів подібний до складу земної кори. Слід враховувати, що легкі елементи (водень та гелій) перейшли в космічний простір. Серед елементів найбільш поширеними у глинистих мінералах є кисень - 60%, кремній - 20%, алюміній - 6%, водень – 3%, натрій - 3%, кальцій - 2 %, залізо – 2%, магній – 2%, калій – 1%  та титан – 0,2 %. Атоми та іони вказаних елементів складають 99% усіх атомів та іонів, що присутні в земній корі, і ці десять елементів завжди є складовими частинами глинистих мінералів. Катіони мають менші розміри, ніж їхні атоми, у зв’язку з втратою електронів: аніони мають більші розміри від відповідних атомів у зв’язку з одержанням електронів.

 

Хімічний склад білої глини (каоліну) такий:

SiО2– 46,0%;  А12Оз =37,0%;  Fe2Оз= 0,96%;  ТіО2=0,89%; СаО=0,18%;

МgО=0,16%;   N2О=0,10%;   К2О=0,33%; втрати при прожарюванні - 13%.

 

Хімічний склад  голубої   глини  з київського метро:

 SіО2=51,1%;А12Оз=8,7%;  Fе2Оз = 6Д7%;  ТіО2= 0,72%;  СаО = 12,03%;

МgО = 1,58%;    Nа2О =0,90%;  К2О= 2,10%;  втрати при прожарюванні – 16%

 

Крім указаних сполук, до складу глин входять у мікродозах марганець, нікель, кобальт, ванадій, хром, молібден, цирконій, ніобій, мідь, срібло, фосфор та інші елементи. Широким спектром мікроелементів обумовлюються антисептичні, бактерицидні, антитоксичні властивості глини.

Слід відзначити, що за допомогою хімічного   аналізу не вдається ідентифікувати глинистий мінерал. Для цього необхідно проводити рентгенофазовий, диференціально-термічний, електронномікроскопічний та інші фізико-хімічні аналізи.