Ефективність електропунктури корів, хворих на післяродовий метрит, залежно від вибору біологічно активних точок

  • Юрій Васильович Жук
  • Ветеринарне акушерство
  • Ветеринарна гінекологія
  • Велика рогата худоба
  • 07.04.15

Автори: М.М. МИХАЙЛЮК, Ю.В. ЖУК, В.М. СЛЕПЧЕНКО, кандидати ветеринарних наук, доценти, І.І. КУДЕЛЯ, студентка

Питання про підбір біологічно активних точок (БАТ) для акупунктурної або електропунктурної стимуляції у ветеринарній медицині залишається дискусійним.

У класичній чжень-дзю терапії (голковколюванні і припіканні) існує достатньо методик і правил щодо підбору точок для найоптимальнішого впливу на хворий організм. Відомий китайський дослідник Дзян-Лін (1958) вважав, що наявність “рецепта точок” зі знанням давньокитайських концепцій є фундаментом для правильного проведення чжень-дзю терапії. Автор запропонував три правила вибору точок: вибір БАТ на меридіанах; вибір локальних точок; 3) вибір суміжних точок.

Класичними вважаються принципи підбору точок, що були запропоновані Чжу-Лянь (1959) [7]: метод взаємодії симетричних точок; метод одночасного впливу на точки передніх і задніх кінцівок; метод взаємодії точок передньої і задньої сторін з глибоким і поверхневим подразненням; метод взаємодії прямого і безпосереднього подразнення; метод вибору точок, розташованих у зоні хворого органа; метод одночасного вибору симптоматичних точок та ін.

У ветеринарній медицині існує досить багато рекомендацій для лікування корів. Такі рекомендації містять вже готовий перелік БАТ, так званий “акупунктурний рецепт” [1,2,5].

Для наукових досліджень дуже важливо зберегти ідентичність терапевтичних втручань, у цьому випадку однаковий перелік БАТ, на які будуть впливати електричним струмом. Проте такий підхід є досить суперечливим, оскільки етіологія і патогенез післяродового гнійно-катарального метриту у кожної тварини має свої особливості. В одному випадку післяродовий метрит виникає внаслідок несвоєчасного відокремлення посліду, в другомувнаслідок некваліфікованої рододопомоги, в третьомувзагалі після фізіологічних родів.

У кожному з випадків перелік БАТ для електропунктури має бути індивідуальним, оскільки біофізичні зміни у кожної тварини будуть виражені в різних БАТ, що зумовлено причинно-наслідковим зв’язком у розвитку патологічного процесу. Частково запобігти цьому явищу можна використанням загально-зміцнювальних поліпотентних БАТ, через які можна впливати на більшість патологічних процесів в організмі.

Нам найбільше імпонує правило підбору БАТ, що запропонував В.Я. Колесник та спів. (2003) [3]. У середньому за один прийом необхідно впливати на 4–5 акупунктурних точок. Перша точкаобов’язково має знаходитися на енергетичному меридіані (каналі), що забезпечує енергією хворий орган, наприклад, канал печінки – при хворобах печінки, меридіан шлунка – при хворобах шлунково-кишкового тракту. Друга точка може знаходитися на цьому ж каналі, а може і на іншому, проте в будь-якому випадку БАТ повинна знаходитися якомога ближче до хворого органа, можливонавіть в його шкірній проекції. Третя і четверта біологічно активні точкице точки загально-зміцнювальної дії, причому чим найдалі вони знаходяться, тим інформативніше впливають на патологічний процес.

Метою наших дослідженьбув пошук БАТ, які найбільше  належить до статевої системи корів, і через які можна ефективно лікувати корів, хворих на післяродовий метрит та інші запальні процеси статевих органів

Матеріал та метод. Дослідження проводили у НД АГ “Пуща-Водиця” (СК “Совки”) Києво-Святошинського району Київської області.Післяродові ускладнення виникали у 20–30 % корів після отелення.Діагностували післяродовий метрит загальновідомими клінічними та лабораторними методами  згідно  з  “Методичними  рекомендаціями  щодо  профілактики, діагностики і лікування післяпологового метриту у корів” за В.Й. Любецьким (1998) [4].

Для пошуку БАТ та проведення електропунктури користувалися приладом ПЕРТ-5, виготовленим у 1991 р. на Сумському ВО “Електрон”[1,5].Функціональний стан БАТ визначали за методикою
В.Н. Пушкіна та В.Г. Нікіфорова (1978) [ 6].

Результати досліджень. З тварин, хворих на післяродовий гнійно-катаральний метрит було сформовано дві дослідні групи тварин-аналогів, по 10 голів у кожній.

Тваринам першої дослідної групи проводили електропунктуру БАТ згідно з вже готовим переліком БАТ, запропонованим В.О. Петровим і спів. (1997) ПБАТ.2, ПБАТ.3, ПБАТ.11, ПБАТ.12, XI.16 (рис. 1).  На ці БАТ ми впливали збуджуючим прийомом з чергуванням гальмівного прийому через день до зникнення клінічних симптомів хвороби, згідно з рекомендаціями автора.

Міотопічна локалізація БАТ, рекомендованих В.О. Петровим (1997) для лікування корів, хворих на метрит

Рис. 1. Міотопічна локалізація БАТ, рекомендованих В.О. Петровим (1997) для лікування корів, хворих на метрит

Тваринам другої дослідної групи БАТ підбирали згідно з правилами В.Я. Колесника (2003) (рис.2). На першу і другу БАТ впливали з метою відновлення симетрії різнополярних струмів, а на третю і четверту БАТ впливали збуджуючим прийомом.

Міотопічна локалізація БАТ, підібраних за правилом В.Я. Колесника (2003) для лікування корів, хворих на метрит

Рис.2.Міотопічна локалізація БАТ, підібраних за правилом В.Я. Колесника (2003) для лікування корів, хворих на метрит

У перших двох БАТ були найбільше виражені біофізичні зміни (асиметрія провідності електричного струму від “+” до “–”, “явище падіння стрілки мікроамперметра”). Такі зміни досить важко піддавалися електропунктурній корекції за допомогою приладу ПЕРТ-5. Так, зокрема, щоб відновити провідність різнополярних струмів у певних БАТ, на них доводилося впливати декілька разів.

На третю і четверту БАТ – це згальнозміцнювальні точки, які знаходилися на периферії відносно матки (V60, Е36), ми впливали збуджуючим прийомом з експозицією 2–3 хв. Після сеансу електропунктури кожну БАТ змащували 5 %-м спиртовим розчином йоду, що є своєрідним подразненням та потенціюванням позитивного ефекту. Сеанси електропунктури проводили щодня до клінічного одужання. Аналіз терапевтичної ефективності проведеного лікування (табл.) показав, що терапія проведена в обох дослідних групах виявилася ефективною.

Терапевтична ефективність проведеного лікування у дослідних корів, М±m, n=10

Показники
І дослідна група

ІІ група дослідна

Від початку лікування до:                     – одужання, діб

 

10,7

 

8,5

осіменіння, діб.

66,4

54,2

Індекс осіменіння

1,6

1,4

Запліднилося корів після

першого осіменіння, гол.,%

 

3 (30)

 

4 (40)

 другого осіменіння, гол.,%

2 (20)

3 (30)

третього осіменіння, гол.,%

1 (10)

-

Залишилося неплідними, гол.,%

4 (40)

3 (30)

Запліднилося, гол.,%

60 (60)

70 (70)

Проте між групами були певні відмінності в деяких показниках. Так, кількість днів лікування на 2,2 дні виявилася меншою у корів другої дослідної групи. Після першого осіменіння було запліднено 30 % корів першої і 40 % корів другої дослідних груп, після другого осіменіння відповідно 20 і 30 %, після третього 10 % у першій дослідній групі.

У корів другої дослідної групи раніше (на 12,2 дні) відновлювалася статева циклічність і кількість днів неплідності була на 12,2 діб менша, порівняно з коровами першої дослідної групи, що пов’язано з індивідуальним підбором БАТ для кожної тварини.

Висновки

1. Лікування корів, хворих на післяродовий метрит доцільно проводити з використанням електропунктурної корекції біологічно активних точок, що є фізіологічним і екологічно безпечним методом лікування.

2. Ефективність електропунктури значно зростає, коли БАТ підбирають індивідуально для кожної тварини, залежно від причинно-наслідкового зв’язку у розвитку післяродового метриту.

3. Індивідуальний підбір БАТ для лікування корів, хворих на післяродовий метрит, не суперечить як давньо-східним уявленням, так і сучасним рекомендаціям щодо підбору БАТ до рецепту, оскільки дозволяє індивідуально підбирати БАТ в кожному дискретному випадку, залежно від прич