Трипілля,
Трипільська культура,
Трипільська цивілізація…
Вона така близька до нас – всього 40 км. від Києва (с. Трипілля), і така далека – 7 тисяч років до н.е.
Вона молода, відкрита Вікентієм Хвойкою більш 120 років тому назад, і така давня, що являється праматір’ю всіх земних культур.
Вона мовчазна, не знайдені джерела писемності, але її мова ллється прекрасними орнаментами розпису.
Вона потаємна, але по мірі нашої готовності, вона розкриває свої таємниці, і ми без складнощів знаходимо в ній Гармонію, що відповідає поняттям ЛЮБОВ, ЗЕМЛЯ, ЖІНКА, ЖИТТЯ.
Археологи та історики називають її ЗОЛОТИМ ВІКОМ ЛЮДСТВА.
В тривалому житті людства цей період відповідає періоду енеоліту.
Це період початку і в той же час завершеності, досконалості землеробства, житлобудування, ткацтва, кераміки, пластики, скульптури.
Це період сприйняття, усвідомлення і обожнення СОНЦЯ та СВІТЛА, період раннього дитинства Людства.
Трипільці вже на межі IV-Vтис. до н.е. створили перші в Європі міста.
І коли історія починалась в Шумері, руїни десятків трипільських міст вже давно зникли серед буйного різнотрав’я Лісостепу між Бугом та Дніпром.
Найбільші з трипільських міст існували понад шість тисяч років тому. Їх розміри вражають - сотні гектар площі, тисячі жител, жителів досягало 10000-15000 чоловік. Потужні укріплення, які складалися з сотен щільно прибудованих одна до одної два - і навіть триповерхових споруд в кілька рядів, захищали своїх господарів.
Населення міст займалося переважно сільським господарством, проте були там і ремісники - гончарі, ковалі, ткачі.
Коли шукають корені народів, які жили на землях України, так чи інакше звертаються до часів Трипільської цивілізації.
ТРИПІЛЛЯ – це перший хліб, перший метал, перші будинки (двохповерхові), перше колесо, одомашнення тварин, початок землеробського світогляду на землю, яку нині називають УКРАЇНОЮ.