Інвестиційна діяльність в аграрній сфері

Немає сумнів, що на цей час аграрний сектор є локомотивом української економіки. Але це не забезпечує відсутність проблем, що гальмують його розвиток. В першу чергу, проблемою є наявність значної кількості збиткових підприємств серед яких переважають установи державної форми власності. Це звичайно не випадково: в будь якої країні втручання держави в економіку слугує підставою для зростання корупції і найбільш корумпована країна Європи не є виключенням. Невирішеним залишається питання ринку землі і, скоріш за все, перший крок потрібно зробити виставивши на торги землю аграрних держпідприємств.

Вже так історично склалося, що головна увага приділяється великим аграрним підприємствам, які досить ефективно використовували ефект масштабу, що дозволяло отримувати як відносно дешеви фінансові ресурси, так і інноваційні аграрні технології. Вихід на світовий продовольчий ринок також достатньо складна задача для малого та середнього бізнесу. Тому у подальшому, головна увага нашої спільноти буде приділятися розвитку малого та середнього бізнесу, який вирішує не тільки економічні, але й соціальні задачі розвитку сільських територій. В цій складний для нашої країни час розвиток аграрних територій може базуватися тільки на ефективному та інноваційному аграрному бізнесі. Існують різни шляхи впровадження інноваційних технологій. Внаслідок макроекономічної нестабільності останніх років кредитування економіки і особливо аграрного сектору здійснюється в малих обсягах та під надзвичайно великі відсотки. Існують державні програми здешевлення аграрних кредитів. Держава зацікавлена у розвитку власного аграрного машинобудування і тому переважно забезпечує пільгові умови в придбання техніки вітчизняного виробництва. Однак, в цьому припущенні інтереси аграріїв не завжди співпадають з інтересами держави. Тому метою нашої спільноти є детальний аналіз можливих варіантів придбання інноваційних технологій та техніки за допомогою якої їх можна реалізувати. На наш погляд рішення повинно прийматися з урахуванням як юридичних, так і економічних (експлуатаційних) характеристик потрібної інновації та технічних засобів. Крім того, на прийняття рішення впливають характеристики підприємства (ферми, домогосподарства), де таку інновацію планують реалізувати. В подальшому нами планується показати можливі варіанти прийняття рішень відносно придбання інноваційних технологій та технічних засобів на ряді нескладних прикладів. Оскільки аграрна галузь відноситься до надзвичайно ризикових галузей економіки то впровадження будь-яких інновацій повинно супроводжуватись аналізом ризиків характерних для цієї галузі (погодних, кліматичних, макроекономічних, політичних, ризиків людського фактору та інших). Як правило, розробники інновацій (а це у 90% випадків потужні світові компанії, що працюють поза межами України) пропонують як фактичні технічні характеристики інновації в умовах її створення, а це зовсім інше інституціональне та кліматичне середовище.

Дана спільнота створена з метою висвітлення сучасних напрямів та інструментів залучення інвестицій у аграрний сектор економіки. Теми, які обговорюватимуться в рамках спільноти матимуть практичне значення для стабільного розвитку всіх форм аграрного бізнесу в Україні. Важливо, що враховуючи різноманітний склад експертів цієї спільноти, кожне питання розглядатиметься у економічному, юридичному та практичному аспектах, що дасть змогу розуміти реальний стан речей щодо джерел та обсягів залучення коштів та ризиків, що при цьому виникають.

Більше того, діяльність спільноти направлена на з’ясування реальних проблем залучення обігових коштів аграрними підприємствами та шляхи їх повернення в залежності від економічних показників ведення бізнесу. На підставі експлуатаційних параметрів техніки вітчизняного та закордонного виробництва та можливих варіантів ведення аграрного бізнесу, будуть розраховуватися терміни окупності придбання відповідного обладнання та техніки. Таким чином, результати діяльності спільноти дадуть змогу зрозуміти, яким чином окремим аграріям у майбутньому знайти та залучити обігові кошти для оновлення парку машин, забезпечення посівних робіт та жнива або навіть вийти на зовнішні ринки збуту з метою експортування вітчизняної сільськогосподарської продукції.