Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин на 29 травня 2015 року, - Держветфітослужба
У посівах озимих та ярих зернових культур степових, подекуди лісостепових областей продовжується відкладання яєць та відродження личинок клопа шкідливої черепашки, які чисельністю 0,5-2, макс. 4 імаго та 0,2-1, макс. 3, осередково 14 личинок на кв.м (Миколаївська обл.)заселили та пошкодили 1-8% рослин на 19-60, макс. 100% обстежених площ.Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки доцільно проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2 і більше екз. на кв.м, на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок на кв.м дозволеними до використання препаратами, що ефективно проти супутніх шкідників.
Скрізь, в залежності від синоптичних умов, за різної інтенсивності розмноження, пшениці завдають шкоди злакові попелиці та пшеничний трипс, якими заселено 5-19, макс. 30% рослин на 20-100% посівів.У східних районах Київської області на рослинах озимої пшениці виявлено пшеничного кліща. У господарствах Херсонської та Київської областей відмічено відродження гусениць зернової совки. В ярині повсюди шкідливими залишаються п`явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки, якими заселено та пошкоджено 2-10, макс. 25% (п’явиці) рослин у слабкому і середньому ступенях.
Повсюди в посівах зернових колосових культур погодні умови сприяли розвитку грибкових хвороб, зокрема борошнистої роси,септоріозу, ринхоспоріозу,бурої листкової іржі,темно-бурої, сітчастої плямистостей,кореневих гнилей,гельмінтоспоріозу, інших хвороб, якими уражено 2-24, осередково в господарствах Волинської, Київської, Миколаївської, Рівненської областей 42-70% рослин (борошниста роса, кореневі гнилі, гельмінтоспоріоз). У господарствах Волинської, Харківської областей у посівах зернових відмічено розвиток піренофорозу, Тернопільської області – жовту іржу. За наростання розвитку хвороб листя, а також у разі загрози одночасного розвитку хвороб колоса посіви обприскують рекомендованими фунгіцидами.
1-4, макс. 12% рослин кукурудзи пошкоджено злаковими блішками, попелицями, сірим довгоносиком, піщаним мідляком,дротяниками.
Горох скрізь заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, горохові зерноїд, попелиця, трипс (5-8% рослин). З хвороб триває розвиток кореневих гнилей, аскохітозу, відмічається ураження рослин пероноспорозом.У багаторічних травах розвивається комплекс шкідників: бульбочкові, інші види довгоносиків,клопи,попелиці, гусениці совки-гамми, з хвороб – бура листкова плямистість.Рослинисої пошкоджуютьбульбочкові довгоносики, попелиці, трипси, клопи (3-6, макс. 12% рослин переважно у слабкому ступені). У Чернівецькій області до 4% рослин уражені бактеріозом, у Рівненській - на сім’ядолях виявлено прояв фузаріозу.
У посівах цукрових буряків триває шкідливість звичайного та сірого бурякових довгоносиків, якими за щільності 0,1-0,5, макс. 1 екз. на кв.м пошкоджено у слабкому ступені 2-10, макс. 15% рослин (Київська обл.). Відмічається пошкодження 2% рослин амарантовим стеблоїдом (Полтавська обл.). Також у посівах розвиваються бурякові щитоноски, крихітка, попелиці, мінуюча муха, якими пошкоджено 2-18% рослин. Надпорогову чисельність вищезазначених фітофагів у посівах цукрових буряків, насамперед ранніх строків, де закінчилась захисна дія токсикації, захищають через обробки дозволеними препаратами. Коренеїдом уражено 1-8% рослин, розвиток якого стримують через міжрядні рихлення. У посівах столових буряків присадибного сектору Тернопільської області відмічено ураження 4-6% рослин церкоспорозом.
У посівах соняшнику шкодятьдовгоносики,піщаний мідляк, дротяники, тютюновий трипс, якими у слабкому та середньому ступенях пошкоджено 2-13, осередково до 33% (Київська, Черкаська обл.) рослин. Спостерігається наростання чисельності та шкідливості геліхризової попелиці, якою заселено 3-14, вогнищами до 48% рослин у слабкому ступені (Київська обл.). У господарствах Чернігівської області на 2-4% рослин відмічають прояв фомозу.
Рослинам ярого ріпаку завдають шкоди хрестоцвіті блішки, білани, капустяна міль, яких за надпорогової чисельності знешкоджують дозволеними до використання препаратами. У посівах озимого ріпаку триває шкідливість ріпакових квіткоїда, насіннєвого та стеблового прихованохоботників, осередково оленки волохатої, капустяної попелиці, стручкового комарика, якими пошкоджено 3-15% рослин. Пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом, сірою гниллю, циліндроспоріозом уражено 2-20% рослин.
Посадки картоплі, розсаду томатів, інші пасльонові культури активно заселяє та пошкоджує колорадський жук, продовжується яйцекладка, відродження та живлення личинок. Так, у степових та лісостепових областях фітофагом за чисельності 1-8 імаго, 1-9, макс. 20 (Одеська обл.) личинок на кущ пошкоджено 18-45, на присадибних ділянках до 100% рослин у слабкому та середньому ступенях. На ранніх посадках картоплі відмічено ураження рослин альтернаріозом. Капусті завдають шкоди хрестоцвіті блішки, клопи, гусениці совок, біланів,капустяна міль, попелиці. У посадках цибулі шкодять цибулева муха, розвивається – пероноспороз. Повсюди в посівах літають метелики та відкладають яйця підгризаючі та листогризучі совки, у степових областях відроджуються та шкодять гусениці.
У Степу та Лісостепу на неугіддях та просапних культурах триває літ лучного метелика, інтенсивністю 1-7, макс. до 12 (Запорізька, Херсонська обл.) екз. на 10 кроків. У крайових смугах соняшника, кукурудзи та багаторічних трав Дніпропетровської, Кіровоградської, Херсонської областей відроджуються гусениці, які в чисельності 0,2-3 екз. на кв.м пошкодили 1-5% рослин. У Херсонській області жарка, посушлива погода п’ятої п’ятиденки травня призвела до всихання 45% яйцекладок. Але, погодні умови сприяють високій активності та реалізації потенційної продуктивності метеликів, що уможливлює масовий розвиток гусениць у посівах сільськогосподарських культур та інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культурах ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць.
У Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Одеській, Херсонській та інших південних областях на неорних землях іпасовищах триває розвиток італійського пруса (0,5-1 екз. на кв.м) танестадних (0,5-3 екз. на кв.м) видівсаранових. Ними пошкоджено 1-3% соняшника та озимої пшениці (Луганська обл.). Захист посівів доцільний за чисельність на кв.м 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса рекомендованими препаратами.
Скрізь у яблуневих садах відроджуються гусениці яблуневої плодожерки, у Степу ними пошкоджено 0,5-2% плодів (Одеська, Херсонська обл.). Триває живлення яблуневої зеленої, червоноголової, обпиленої попелиць, медяниць та плодових кліщів. У занедбаних садах шкодять яблуневі молі, гусениці білана жилкуватого ізолотогуза, непарного шовкопряда. На вишнях відмічено розвиток клястероспоріозу. Увиноградниках триває відродження і живлення гусениць гронової листокрутки, розвиваються виноградний зудень, іншікліщі; з хвороб- мілдью.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.