Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2015 року, - Держветфітослужба
За даними Гідрометцентру України середня місячна температура повітря очікуєтьсяв межах 18-22°С (в гірських районах 14-16°С), що 1,5-2,5°Свище за норму.Абсолютний максимум температури становитиме 32-39°С, в Одеській, Херсонській та Харківській областях місцями 40°С, в гірських районах 21-33°С; абсолютний мінімум 0-7°С тепла, в Карпатах та місцями у північних, східних, Рівненській, Львівській, Дніпропетровській області 1-3°С морозу, на високогір'ї Карпат до 5°С морозу. Місячна кількість опадів очікується 46-95 мм, на Прикарпатті, Закарпатті та в Карпатах місцями 100-160 мм, що в межах норми (80-120%).
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
У посівах озимих та ярих зернових культур степових, подекуди лісостепових областей продовжується відкладання яєць та відродження личинок клопа шкідливої черепашки, які чисельністю 0,5-2, макс. 4 імаго та 0,2-1, макс. 3, осередково 14 личинок на кв.м (Миколаївська обл.)заселили та пошкодили 1-8% рослин на 19-60, макс. 100% обстежених площ.
Через розтягнутість відкладання яєць та відродження личинок у посівах одночасно зустрічатимуться перезимувалі клопи, яйця й личинки різних віків. Масове відродження та вихід личинок на колос відбуватиметься в першій половині червня. При пошкодженні ними зерна в колосі погіршується якість клейковини, посівні та фуражні властивості зерна пшениці та ячменю.
Збереження технологічних і посівних якостей зерна передбачає проведення захисних заходів у посівах твердих і цінних пшениць. Такі посіви обробляють за наявності 2-х і більше личинок на кв.м. Решту посівів обприскують за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарні 20-25 личинок на кв.м. Ефективні актара, в.г., 0,1–0,14 кг/га, акцент, к.е., 1,5 л/га, арриво, к.е., 0,2 л/га, альфагард, к.е., 0,15 л/га, біммер, к.е., 1-1,5 л/га, Бі-58 новий, к.е., 1,5 л/га, данадим стабільний, к.е., 1-1,5 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 л/га, каратель, КЕ, 0,15 л/га, піринекс, КЕ, 1-1,2 л/га, піринекс протеус, МД, 0,5-0,75 л/га, сумі - альфа, к.е., 0,2-0,25 л/га, фуфанон, КЕ, 1,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1 л/га, фастак, к.е., 0,1-0,15 л/га, циперкіл, к.е., 0,2 л/га, фатрин, к.е., 0,1-0,15 л/га, оперкот, з.п., 0,15 кг/га. Ці препарати біологічно ефективні також і проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.
Захист посівів від клопа шкідливої черепашки слід провести протягом 10-12 днів від завершення відродження личинок до появи четвертого віку їх, що відбувається у першій половині червня. Оптимальним строком проведення обробки є момент наявності в посівах 15-30% личинок третього віку, що свідчить про відродження переважної більшості личинок.
Під час наливу зерна з ґрунту виходитимуть та живитимуться в колосках жуки хлібної жужелиці (туруна) та хлібних жуків, висока чисельність яких спостерігатиметься, насамперед у Лісостепу, подекуди Степу та Поліссі. Шкідливість жуків проявлятиметься через пошкодження зав'язі та вмісту зерна хлібних злаків, що призводить до зниження їх врожайності.
У цей період, розмножуватимуться та пошкоджуватимуть зерно в колосках злакові попелиці та трипси, які в допороговій чисельності заселили 5-19, макс. 30% рослин на 20-100% посівів повсюди. В південних та центральних областях, за умов теплої сухої погоди червня (температура повітря 29-30 °С і вологість 35-50%), ці шкідники значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю. Шкідливість сисних фітофагів зменшуватиметься за огрубіння зерна.
Під час наливу зерна значної шкоди, насамперед у південних та центральних областях, завдаватимуть сіра та зернова совки, гусениці першого вікуяких спочаткувгризатимуться всередину зерна, а потімнимживитимуться. В подальшому гусениці четвертого віку об’їдатимутьзерно зовні, часто знищуючи його повністю. Живлення гусениць триватимедо збирання врожаю.
Особливу увагу слід звернути на розвиток та поширення пшеничного чотириного кліща, якого виявляли в посівах озимих культур Київської області. Під час проведення моніторингу на виявлення пшеничного кліща, необхідно знати, що внаслідок живлення ним, край листкової пластинки загинається вгору і згортається вздовж центральної жилки в трубку, всередині якої знаходяться кліщі. Листок набуває неоднорідного світло-зеленого, а при сильному пошкодженні й тривалому розмноженні кліщів - жовтувато-зеленого забарвлення, вигинається у вигляді петлі, жовтіє та відмирає.
У подальшому в період дозрівання зерна кліщі виповзатимуть на поверхню колоса та розноситимуться вітром або за допомогою комах, розселюючись на ярі колосові, кукурудзу, багаторічні злакові трави, злакові бур’яни, пізніше – на падалицю злаків, де розмножуються. За вегетаційний сезон розвивається 8-9 генерацій шкідника. Але найбільша шкідливість кліщів полягає у перенесенні й зараженні ними посівів озимої пшениці - вірусом смугастої мозаїки пшениці.
Осередки масового розмноження кліщів на озимій пшениці доцільно обприскувати препаратами з акарицидною дією для локалізації поширення шкідника й запобігання ураженню рослин вірусом смугастої мозаїки пшениці.
Скрізь ярим зерновим культурам відчутної шкоди можуть нанести хлібна п'явиця, злакові мухи (гессенська, шведські), хлібні блішки, пильщики, попелиці, інші фітофаги, якими заселено та пошкоджено 2-10, макс. 25% (п’явиці) рослин у слабкому і середньому ступенях. За сприятливої погоди червня (помірні температура й опади) шкідливість вищезазначених фітофагів зростатиме. За умов підвищених температури та вологості повітря можливе повсюдне збільшення чисельності й шкідливості цикадок, а разом з тим поширення вірусних, зокрема смугастою цикадкою, та мікоплазмових хвороб зернових культур.
Проти вищезазначених шкідників ефективними будуть інсектициди дозволені длявикористання в посівах зернових колосових культур. Ярі зернові за наявності на кв.м 30-40 жуків хлібної блішки, 10-30 жуків п’явиці, 40-50 екз. на 100 п.с. злакових мух,40-50 екз. на колос личинок трипсів, 15-25 екз. на стеблопопелиціобробляють в крайових смугах або всуціль поля актарою, к.с., 0,15 л/га, акцентом, к.е., 1,5 л/га, альфагардом, к.е., 0,15 л/га, децисом профі, в.г., 0,04 кг/га, карате зеоном, мк.с., 0,15-0,2 л/га, піринексом, к.е., 0,75-1 л/га, золоном, к.е., 1,5-2 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,2 л/га, протеусом, МД, 0,5-0,75 л/га, циперкілом, к.е., 0,2 л/га.
Після випадання дощів у кінці травня актуальною на початку червня залишається загроза захворювання зернових культур грибковими хворобами, зокрема борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, піренофорозом, ринхоспоріозом, кореневими гнилями, які поширені повсюди на 2-22, осередково в господарствах Волинської, Київської, Миколаївської, Рівненської областей 42-70% рослин (борошниста роса, кореневі гнилі, гельмінтоспоріоз), 12-60% площ озимих колосових культур Лісостепу та Полісся, осередково Степу. Вищевказані хвороби та гельмінтоспоріоз, темно-бура, сітчаста плямистості,розвиватимуться в ярих пшениці та ячмені, передусім в загущених посівах на добрих агрофонах.
Під час колосіння в багатьох посівах зернових культур ймовірний розвиток летючою та інших видів сажкових хвороб. За підвищеної вологості й температури повітря 28-30°С на колосках, передусім у посівах центрального тазахідного регіонів, розвиватимутьсяфузаріоз, септоріоз.Особливо небезпечним може бути раннє зараженняколоса фузаріозом, зокрема у фазу цвітіння, що створюватиме передумови формування щуплого неповноцінного зерна з низькою чи зовсім утраченою життєздатністю.Розвиток кореневих гнилей