Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 5 червня 2015 року, - Держветфітослужба
В озимих та ярих зернових колосових культурах, які перебувають у фазах колосіння, цвітіння та наливання зерна шкодить комплекс комах.У степових та центральних лісостепових областях продовжується яйцекладка та відродження личинок клопа шкідливої черепашки.Всіма стадіями шкідника заселено 30-50, макс. 100% обстежених площ колосових культур, які за середньої чисельності 0,8-4 імаго та 2-4, осередково до 13 (Запорізька обл.) личинок на кв.м (І-ІІ – 90-93%, ІІІ – 7-10% віків) пошкодили 2-5% рослин. Подекуди дощі зливового характеру, які пройшли наприкінці травня сприяли змиванню з рослин та загибелі близько 30-40% личинок клопа черепашки та сисних шкідників.
Переважно в крайових смугах полів триває шкідливість хлібних жуків, які за допорогової чисельностіпошкодили до 5% рослин.У Київській області на рослинах розвиваються гусениці зернової совки, які за чисельності 0,3-1 екз. на кв.м пошкодили 3% колосків у слабкому ступені. В ярині повсюди шкідливими залишаються п`явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки.
Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки доцільно проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2 і більше екз. на кв.м, на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок на кв.м дозволеними до використання препаратами, що ефективно проти супутніх шкідників.
В усіх ґрунтово-кліматичних зонах домінуючою хворобою зернових колосових культур й надалі залишається борошниста роса, якою на 18-65% площ уражено 3-17, осередково 22-46% (Київська, Хмельницька, ін. обл.) рослин озимої пшениці та 4-8% рослин ярих культур, септоріозом хворіє 2- 25, макс. до 55% (Львівська обл.) рослин. На 15-29% площ 3-12, макс. 34% (Запорізька обл.) рослин хворіють на буру листкову іржу. У посівах озимих пшениці таячменю Черкаської області на 16-20% обстежених площ, 2-5% рослин виявлено жовту іржу.
Гельмінтоспоріозом та іншими плямистостями уражено 6-28, осередково 40у господарствах Київської, до 80%рослин Миколаївської областей. У посівах культури західних областей 4-12, макс. 20% рослин уражено піренофорозом, 3-9% рослин ринхоспоріозом. На вівсі відмічено розвиток червоно-бурої плямистості (21-67% площ, 5-18% рослин, Закарпатська, Львівська, Чернігівська обл.). В осередках Дніпропетровської області у посівах озимої пшениці на колосі виявлено розвиток фузаріозу. Для запобігання розвитку хвороб колосся за сприятливої для розвитку хвороб погоди високопродуктивні посіви обробляють через обприскування абакусом, альто супер, імпактом, ті рексом, фолікуром, фортецею тощо.
Кукурудзупошкоджують ґрунтові шкідники (дротяники, личинки хрущів),хлібні блішки, злакові мухи, попелиці, осередково жуки піщаного мідляка. У Київській та Одеській областях відбувається літ стеблового (кукурудзяного) метелика, інтенсивністю 1-2 екз. на світло пастку за ніч.
Рослини гороху, сої, багаторічних трав, скрізь за допорогової чисельності заселяють та пошкоджують горохові зерноїд, попелиця, плодожерка, трипси, бульбочкові довгоносики, подекуди гусениці листогризучих совок, рослини хворіють на іржу, кореневі гнилі, пероноспороз, аскохітоз, антракноз, бактеріоз, борошнисту росу. Триває літ метеликів чортополохівки, відродження та живлення гусениць. Проти хвороб та в разі наростання чисельності фітофагів посіви гороху і сої захищають рекомендованими препаратами. Багаторічні трави скошують на зелений корм та оперативно вивозять з поля.
У посівах цукрових буряків поширюється бурякова листкова попелиця, триває живлення довгоносиків (звичайного та сірого бурякового), бурякових блішок, крихітки, щитоносок, молі, якими пошкоджено 3-5% рослин у слабкому ступені. На 2-10% рослин відмічають ураження коренеїдом. У посівах столових буряків Волинської області відмічено появу церкоспорозу. Рослини цукрових буряків захищають від бурякової листкової попелиці, інших шкідників шляхом застосування інсектицидів згідно діючих регламентів. За співвідношення ентомофаг:попелиця - 1:30 або ураження 30% особин попелиці хворобами обробки інсектицидами недоцільні.
У посівах соняшнику шкодять піщаний мідляк,довгоносики (сірий буряковий,сірий південний), осередково личинки дротяників, гусениці совок, лучного метелика. У південних областях жарка погода сприяла масовому розвитку геліхризової попелиці, тютюнового трипса, якими заселено 3-15, осередково до 30% рослин (Луганська обл.). Захищають посіви соняшнику від довгоносиків, піщаного мідляка сумішами фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. У разі заселення попелицями понад 10% рослин фуфаноном, енжіо тощо. У господарствах Кіровоградської, Полтавської, Чернігівської областей на 2-5% рослин відмічають розвиток пероноспорозу, фомозу, альтернаріозу, подекуди ознаки прояву білої гнилі (Полтавська обл.).
У стручках озимого ріпаку харчуються личинки капустяного стручкового комарика, ріпакового насіннєвого прихованохоботника, якими заселено 2-10% рослин та пошкоджено 1-2, осередково до 8% молодих стручків. Продовжується заселення посівів капустяною попелицею. Відмічається завершення живлення стеблового капустяного прихованохоботника.З хвороб поширення мають альтернаріоз, пероноспороз, фомоз, бактеріоз,сіра гниль, за ураження 2-15, осередково фомозом до 25% рослин (Миколаївська обл.). На ярому ріпаку шкодять ріпакові квіткоїд, прихованохоботники, попелиці, де ними заселено та пошкоджено 5-8% рослин. Триває літ метеликів капустяного білана.
Скрізь уплантаціях картоплі, томатів масово розвивається колорадський жук. Прояв фітофторозу, альтернаріозу картоплі, томатів відмічається у західних,подекуди південних областях. Рослини капусти найбільшої шкоди зазнають від капустяних совок, біланів, молі, попелиць, хрестоцвітих блішок, які виявлені повсюдно. Рослинам цибулі повсюди суттєвої шкоди завдають личинки цибулевої мухи, із хвороб -пероноспороз.
У яблуневих насадженнях відмічається живлення яблуневої попелиці, кліщів, якими заселено 38-100% дерев, 8-12% листків, 7-20% молодих пагонів. Продовжується літ метеликів яблуневої плодожерки першого покоління та відродження гусениць, якими пошкоджено 2-5% плодів (Дніпропетровська, Одеська обл.).Яблуневий пильщик пошкодив 12-25% плодів яблук.Подекуди шкодять гусениці золотогуза, листокруток, білана жилкуватого, молі, якими за слабкого ступеня пошкоджено 3-10% листків.
Кісточковим насадженням завдають шкоди гусениці сливової та східної плодожерки, личинки пильщиків.
У яблуневих садах поширення набувають борошниста роса (уражено 5-16, макс. 40-60% листків, переважно занедбані сади), парша (3-8, макс. до 30%), кісточкових – кокомікоз,клястероспоріоз,моніліоз (2-12, макс. моніліозом 50%). На ранніх сортах черешні відмічено ураження 2-3% плодів плодовою гниллю (Миколаївська обл.).
На виноградниках продовжують шкодити кліщі (виноградний зудень, павутинні), якими заселено 8-20% кущів, 6-8% листків. У господарствах Закарпатської, Одеської областей прояв мали мілдью, на сприйнятливих сортах винограду – оїдіум, уразивши 5% кущів, 7% листків.
В ареалі саранових триває живлення личинок італійського пруса, блакитнокрилої, чорносмугастої та білосмугастої кобилок, малої хрестовики, білолобого коника та інших видів. Личинки молодших віків чисельністю0,3-4 екз. на кв.мживляться соковитою рослинністю в неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах південних, осередково східних областей. Дощі, подекуди зливового характеру, стримують активний розвиток комах, тому на даний час істотного ризику масового розмноження саранових не існує. Однак, надалі за сприятливих гідротермічних умов, не виключена можливість утворення локальних осередків з підвищеною кількістю фітофагів і пошкодження ними сільськогосподарських культур. За чисельності на кв.м 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса буде доцільний захист посівів рекомендованими препаратами.
Лучний метелик. У Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській, Луганській, Миколаївській, Херсонській областях триває середній літ метеликів весняної генерації, інтенсивністю 1-7, макс. 10 екз. на 10 кроків, у господарствах Запорізької області сильний літ, інтенсивністю до 14 екз. на 10 кроків. В осередках лісостепових областей триває слабкий літ (1-2 екз. на 10 кроків). У господарствах Дніпропетровської та Кіровоградської областей гусениці за чисельності 1-2, макс. 4, в осередках Запорізької на сої 5, багаторічних травах 8-12 екз. на кв.м у слабкому ступені пошкодили до 6% рослин сої, гороху, кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав. За розвитком та поширенням цього небезпечного шкідника ведуться постійні спостереження.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.