Чверть агрохімії на українському ринку - підробка
За даними FAO, в Україні, обсяг контрафактної продукції засобів захисту рослин (ЗЗР) в 2015 році виріс до 20-25%, а на роздрібному ринку — до 80%,. Тобто кожна 5 каністра пестицидів і багато засобів роздрібної фасування захисту рослин — це підробка. Інформує «Агропортал.ЮА». У грошовому еквіваленті це 200 млн дол. На виході аграрії отримують сільгосппродукцію двох видів: з вмістом шкідливих речовин допустимого рівня і врожай, який не відповідає необхідним якісним характеристикам. За статистикою, Україна входить до трійки «лідерів» серед європейських країн в сегменті підробок ЗЗР. Про це йдеться у блозі виконавчого директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Жемойда. «Часи, коли тракторний гас могли використовувати як ЗЗР, вже давно пройшли. Сьогоднішня агрохімія — це складна галузь, яка за рівнем енергетичних і фінансових витрат не поступається фармацевтиці. Найбільші виробники хімії, яка використовується в сільському господарстві, витрачають десятки років і сотні мільйонів євро на створення нового виду продукції. Тому ЄС наполягає, щоб Україна посилила контроль звернення ЗЗР на ринку», — наголосив експерт. За його словами, практично весь обсяг ЗЗР Україна завозить, а отже контролювати їх імпорт має бути легше, ніж нелегальне виробництво всередині країни. «Але в основному цей товар перетворюється на контрафакт вже на території України. Часто діючу речовину завозять цілком законно, є приклади, коли вона потрапляє на територію нашої держави під іншим кодом, а формуляцією вже займаються на місці. Тому для ефективного контролю доведеться згадати про ринковий контроль і нагляд, і більш ефективно застосовувати запропоновану міжнародними організаціями систему. Однак не все так просто», — зауважив він. За словами Олександра Жемойда, причина використання контрафакту — ціна. «Чому використовують контрафакт? Тому що він дешевший. Діюча речовина в ньому фактично та ж, тому виробники очікують і такого ж ефекту у захисті рослин. На виході аграрії отримують сільгосппродукцію двох видів: з вмістом шкідливих речовин допустимого рівня і врожай, який не відповідає необхідним якісним характеристикам. Причому все зерно, незалежно від вмісту шкідливих речовин, їде на кордон в одному вагоні, або в порт, або в ОЕЗ. І це впливає на якість кінцевої продукції. Зрештою, коли продукція потрапляє в порт, її можуть і не перевіряти на вміст шкідливих речовин. Однак, коли вона прибуває на європейський ринок або в азіатські країни, існує ймовірність виявлення невідповідності вимогам якості країн імпорту через їх уважне і обережне ставлення до безпеки споживачів, і як наслідок — компанії або навіть країни-імпортери досить спокійно повертають цілі кораблі з продукцією з України», — констатував він. На думку пана Олександра, шляхи вирішення проблеми полягають у застосуванні системного підходу, з одночасним вдосконаленням законодавчої бази в частині реєстрації пестицидів, контролю за їх обліком, застосуванням повноцінного профілю ризику при митному контролі, організації сертифікованих складів та утилізації конфіскованої продукції, а також поліпшенні доступу агровиробників до оригінальної продукції та інформування про підробки «Звичайно, насамперед варто навести порядок в законодавстві та посилити контроль на митниці, про що вже оголосили в Мінагрополітиці. Вкрай необхідно внести зміни до чинного законодавства, оскільки на сьогодні є низка прогалин у сфері контролю та реєстрації брендів. Другий напрямок — робота з митними органами. Оновити лабораторії на митниці, розробити відповідні профілі ризиків і провести навчання. Зокрема, в цьому напрямку вже ініціюється Європолом створення окремого проекту ТАІЕХ», — зауважив Жемойд. Як резюмував фахівець, нині ресурси аграріїв обмежені, і часто основним фактором вибору на користь контрафактної продукції є його дешевизна. Тут відповіддю на виклик можуть стати програми фінансової підтримки аграріїв, які шляхом залучення компаній постачальників, можуть стати ефективним інструментом опосередкованої боротьби з контрафактом.
Фото rohatyn.com.ua