Конвеєр столових сортів винограду - інноваційна розробка ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова»
В. ВЛАСОВ, чл.-кор. НААН, доктор с.-г. наук, Н. МУЛЮКІНА, доктор с.-г. наук, І. КОВАЛЬОВА, канд. с.-г. наук, Л. ГЕРУС, канд. с.-г. наук,
Національний науковий центр «Інститут виноградарства та виноробства ім. В. Є. Таїрова»
Інноваційна розробка ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова»
Виноградарство є однією з небагатьох галузей АПК, соціально орієнтованих для великих регіонів - таких як Південь України і Закарпаття, яка значновпливає на поповнення їх бюджету. Та нині в галузі існує багато проблем, вирішувати які потрібно при тісній взаємодії трьох сторін: науки, бізнесу ідержави.
За останні 40 років площа насаджень винограду в Україні (без урахування даних по тимчасово окупованій АР Крим) скоротилася в 5 разів і становила на початок2015 р. 48,7 тис. га, в т. ч. у сільгосппідприємствах - 35,7 тис. га. Середньорічна врожайність за останні десять років складає 63,4 ц/га, тоді як середня врожайність українах - світових лідерах виробництва винограду - 100-120 ц/га. Валові збори грон також мають тенденцію до зниження.
Зараз у сучасних виноградарських країнах зростають обсяги вирощування столового винограду зі 150 до 250 млн ц (дані останніх 13 років). Незважаючи на значновищу рентабельність порівняно з технічними сортами і незаперечну користь винограду для людини, столове виноградарство в Україні має доволі негативнудинаміку. Рівень споживання українцями ягоди у свіжому вигляді на порядок нижче науково обґрунтованих норм.
Скорочення виробництва вітчизняного винограду столових сортів, що не перевищує попит, призвело до росту імпорту, за рахунок якого сьогодні формується більшеполовини обсягу пропозиції. Забезпеченість населення, разом із доволі дорогим імпортним виноградом, складає 2,1 кг/душу населення, а фізіологічна норма маєбути 8-10 кг (за даними ВООЗ). Через недостатню кількість вітчизняного столового винограду (в середньому 30 тис. т щороку) імпорт за останні 7 років склав понад40 тис. т щорічно, тобто Україна перетворюється по винограду на імпортозалежну країну.
До слова, згідно Методики визначення основних індикаторів продовольчої безпеки, затвердженої постановою КМУ від 05.12.2007 №1379 «Деякі питанняпродовольчої безпеки», рівень імпортозалежності не повинен сягати 30%. Окрім цього, виходячи із визначеного МОЗ України «Орієнтовного набору основноїпродовольчої сировини і харчових продуктів забезпечення у середньому на душу населення України на 2005-2015 роки», індикатор достатності споживання плодів,ягід і винограду дорівнює 0,51, а насиченість ринку свіжим виноградом становить у середньому лише 13,6%.
Допоможуть інновації
Сучасний розвинутий ринок винограду і вина особливу увагу приділяє автохтонним сортам, що ціняться як неповторні ресурси регіону і надають можливостіотримання унікального кінцевого продукту, віддзеркалюючи їх індивідуальність.
Більшість вітчизняних сортів, форм і клонів за господарсько-біологічними ознаками не поступаються зарубіжним, цілком конкурентоспроможні, а за такимиознаками, як зимостійкість, посухостійкість, стійкість до хвороб та за смаковими якостями часто переважають зарубіжні аналоги. В реєстрі сортів рослин, придатнихдля поширення в Україні, їх частка становить нині понад 55%.
Складне міжвидове походження, географічне та генетичне різноманіття вихідного матеріалу дозволило отримати столові сорти та форми нового покоління зпоєднанням високої стабільної якості продукції та значного адаптивного потенціалу. Нові генотипи, що створюються в ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» за селекційноюпрограмою «Стійкість плюс Якість», є основою сучасних і майбутніх регіональних сортиментів як для Півдня, так і для центральних районів степової зони.
Кращі сорти та форми, отримані при виконанні даної програми в результаті складних синтетичних та міжвидових схрещувань, мають у своєму генотипірозрахункових 75-85% виду Vitis vinifera, що забезпечує якісні показники продукції, та від 25 до 15% - генотипів стійких видів Vitis, зокрема американськогопоходження, що значно підвищують адаптивні показники нових гібридів 5-6 покоління.
Вирощування сортів сучасної селекції з генетично обумовленою відносною стійкістю до грибних хвороб на рівні 6-7 балів за 9-бальною шкалою дає можливістьзначно зменшити пестицидне навантаження на рослини. Як показав багаторічний досвід, на селекційних ділянках і насадженнях прискореного розмноження убезепіфітотійний рік достатньо 3-5 профілактичних обприскувань та 5-7 – за наявності епіфітотії, тоді як в європейських виноградарських країнах на насадженняхкласичних сортів кількість обприскувань пестицидами сягає 15 і більше. Зважаючи на сучасну вартість пестицидів, культивування нових сортів на основі сучаснихтехнологій надає доволі суттєві переваги в економічному, екологічному і соціальному аспектах.
Ще однією важливою перевагою представлених генотипів нового покоління є їх стабільна урожайність та висока товарність грон. Так, у перспективних столовихсортів та форм урожай за останні п’ять років був на рівні 5-10 кг з куща при товарності грон 80-87%. Окрім цього, щільна м’якоть сприяє високій транспортабельностігрон, оскільки вони не втрачають своїх товарних якостей при перевезенні.
Різноманіття сучасного унікального сортименту столових сортів та форм вітчизняної селекції полягає не лише у смакових особливостях, формі та забарвленні ягід, а й термінах достигання – від надранніх до дуже пізніх сортів. Це втілилось у інноваційну високорентабельну розробку «Конвеєр столових сортів винограду». Вона наочно демонструє теоретичну і практичну можливість безперервного виробництва і реалізації свіжого винограду, що відповідає попиту людей і дозволяє забезпечити їх свіжою, якісною, доступною продукцією з кінця липня - початку серпня і практично до кінця жовтня. За умови вирощування надранніх й ранніх сортів іформ у теплицях і парниках та використання холодильних установок для зберігання пізніх сортів період споживання свіжого винограду місцевого виробництваможна подовжити з середини липня до грудня - січня.
Задовольнять найвибагливішого
Концепція сучасного «Конвеєру» побудована на основі сортів міжвидового походження і їх поєднання з розповсюдженими класичними столовими сортами,адаптивними до умов конкретних районів (див. рис. вгорі).
В залежності від еколого-географічних умов «Конвеєр» може містити різну кількість сортів, але для підвищення ефективності та рентабельності обов'язкова наявність груп (від 2 до 4 сортів) різних термінів достигання. Рекомендується таке приблизне співвідношення (у %) сортів різних термінів достигання: надранні – 22%, ранні – 22%, середні – 17%, середньопізні – 17% і пізні – 22%.
Провідне місце серед них займають сорти надраннього та раннього термінів достигання, а також пізнього, що збільшують період споживання. До першої групи належать сорти з продуктивним періодом від 90 до 125 днів: Кардишах, Аркадія, Таїрян, Айваз, Флора, Мускат жемчужний, Кишмиш таїровський, Рішельє, Кодрянка та ін.
Група сортів середнього періоду достигання (130-140 днів) включає сорти Персей, Приморський, Кобзар, Оригінал, Одисей, Ланжерон, Одеський сувенір.
Група сортів середньопізнього та пізнього термінів достигання представлена сортами Загадка, Таїр, Комета, Заграва, Білий оригінал та ін.
Всі вищезгадані сорти мають високу продуктивність, відрізняються гарним виглядом грона і одночасним дозріванням ягід, виділяються оригінальною формою ягід, м'ясистою м'якоттю, гармонійним смаком і високою товарністю.
Різноманітність форм, смаків і забарвлень нових перспективних генотипів столового винограду робить їх надзвичайно запитуваними на ринку. М’якоть хрумка, розкушується чи тане, мускат інтенсивний, ледь помітний чи з цитринною нотою; гроно велике розлоге чи компактне, смак насичений чи нейтральний. Створений в ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» протягом майже 90 років сортимент винограду здатен задовольнити найвибагливішого споживача. А стабільно високий рівень адаптивних і технологічних показників робить їх привабливими для виробників виноградної продукції.