Триєдиним завданням раціональної системи землеробства є досягнення стабільної, адекватноїбіокліматичному потенціалу, енергетично і економічно обґрунтованої урожайності вирощуваних культур заумов розширеного відтворення родючості ґрунту та екологічної безпеки довкілля і вирощеної продукції.Успішне виконання вказаного завдання можливе за врахування об’єктивних законів землеробства, веденняйого на засадах природовідповідності. Землеробство України в минулому столітті було орієнтоване наінтенсифікацію з порушенням екологічних обмежень в застосуванні агрохімікатів. Являючись в основномусолями одновалентних катіонів, внесені у грунт мінеральні добрива в певних нормах можуть витісняти з йоговбирного комплексу двовалентні катіони, обереги родючості. Внаслідок цього відбувається диспергаціягумусу, посилення його мінералізація, дегуміфікація ґрунту. Результатом цих явищ стає агрофізичнадеградація ґрунту, зниження з часом його потенційної і ефективної родючості. Така ситуація виникає, коли на1 тонну внесених у грунт органічних добрив припадає більше 15 кг діючої речовини мінеральних. В Україні в 70-80 роках минулого сторіччя це співвідношення становило 1:20 – 1:27. Така система землеробства булаоб’єктивно орієнтована на виснаження потенційної родючості ґрунтів, а не на розширене її відтворення.
В останні 15 років через економічні причини в Україні різко зменшилося застосування як мінеральних, так і органічних добрив, що призводить до порушення законуповернення винесених з урожаєм поживних речовин, тобто продовжується виснаження потенційної родючості ґрунтів та зниження продуктивності ріллі. Разом з тимсвітовий ринок продовольства підвищує вимоги до екологічної безпеки продукції сільського господарства, яка в умовах промислової системи землеробства зінтенсивною його хімізацією набуває ризику порушення санітарних норм.
Ці проблеми вимагають пошуку шляхів стабілізації з наступним розширеним відтворенням потенційної і ефективної родючості ґрунту з дотриманням екологічноїбезпеки агроландшафтів. Напрямом такого пошуку об’єктивно стає екологізація галузі, складовими якої є всі елементи системи землеробства з нормативнимиекологічними обмеженнями. Пріоритетними в екологізації землеробства стануть ресурсно можливе внесення органічних добрив з використанням гною, компостів,нетоварної частини урожаю, маси сидеральних культур, оптимізація структури посівних площ з нормативною часткою багаторічних трав, впровадженняґрунтозахисної системи обробітку ґрунту, застосування екологічно регламентованої системи захисту рослин від шкідливих організмів, використання біопрепаратів.
Вищим ступенем екологізації галузі є системи органічного (біологічного) землеробства, які передбачають повне вилучення з технології вирощування культурагрохімікатів, заміняючи їх ресурсне забезпечення природними, органічними засобами. Масштаби можливого впровадження і освоєння органічного землеробстваочевидно визначить практика і перш за все виробництво органічних добрив та біологічних засобів захисту посівів від шкідливих організмів. У зв’язку з цим реальнимваріантом системи землеробства в напрямку її екологізації на ближче майбутнє стане модель екологічного землеробства з пріоритетним забезпеченняморганічними ресурсами та компенсацією їх дефіциту для забезпечення біокліматично і економічно обґрунтованої урожайності за рахунок екологічно обґрунтованоїкількості промислових засобів.
Проте впровадження моделей органічного землеробства в Україні залишається без належного наукового забезпечення. Актуальність проблеми стала мотивом дляобґрунтування та розробки технологічних особливостей реалізації основних ланок моделі системи органічного землеробства в Лісостепу України.
Зміст методичних рекомендацій:
Вступ
1. Наукові основи зональної та адаптивної систем землеробства
2. Ресурси біокліматичного потенціалу зони Лісостепу
3. Мета, об’єкт і предмет рекомендацій
4. Організація території господарства, структури посівних площ та системи сівозмін
5. Визначення рівнів урожайності сільськогосподарських культур адекватних природним умовам
6. Удобрення ґрунту в сівозміні за системи органічного землеробства
7. Система основного обробітку ґрунту в сівозміні за системи органічного землеробства
8. Система інтегрованого захисту посівів від шкідливих організмів у системі оганічного землеробства
9. Застосування біопрепаратів в технологіях органічного землеробства
10.Ефективність системи органічного землеробства
Повний текст представлених рекомендацій міститься у прикріпленому файлі (формат матеріалів pdf, 713kB)
http://edorada.org/sites/default/files/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4_%D1%80%D0%B5%D0%BA.pdf