Як впроваджувати Нітратну директиву у межах ферми та країн та на фермі - Екодія
На шляху до євроінтеграції Україна вже впроваджує норми Нітратної директиви ЄС, яка має суттєво змінити підходи до ведення сільського господарства. Вона покликана зменшити забруднення води від сільгосп джерел через ефективніше використання азоту й інших поживних елементів в господарстві – зокрема, внесення добрив та поводження з гноєм. Схожий шлях уже проходили інші країни ЄС. На серії вебінарів Екодії експерти та експертки з Польщі та Латвії поділилися своїм досвідом, який може бути корисним для українських аграріїв.
Ключові висновки спікерів та повні записи вебінарів можна переглянути далі.
Вебінар 1. Як організоване виконання Нітратної директиви на рівні країни, у полі й на фермі. Досвід для України від фермерів Польщі та Латвії.
Перший вебінар присвячений досвіду впровадження Нітратної директиви у Польщі та Латвії. А представники Мінагрополітики, Міндовкілля, Інституту охорони ґрунтів та ГО «Екодія» поділилися новинами про те, на якому етапі цей процес в Україні.
Наразі у нас вже розроблені та затверджені базові документи: Методика визначення зон, вразливих до накопичення нітратів, та відповідник Кодексу кращих сільськогосподарських практик. Утім їх впровадження на місцях ще не розпочалось. Наразі основний виклик, над яким працює Міндовкілля – визначити ці вразливі зони. Мінагрополітики зі свого боку також планує розробляти Програму дій для зменшення нітратного забруднення.
Польща почала впроваджувати вимоги Нітратної Директиви ще з початку вступу у 2004 році, втім з 2017 року застосовує вимоги Нітратної Директиви на усій територій країни, і там вже відмічають покращення стану вод. У Латвії Директива впроваджується у межах визначених зон (17% від території країни, де розташовані 10% фермерських господарств). Там фіксують збільшення вмісту нітратів у воді у деякі роки. Це пов’язують в основному з теплими зимами, коли азот більше й швидше вимивається у води.
Своїм досвідом щодо впровадження правил Нітратної директиви на практиці поділився фермер з Латвії, що працює на території 340 га, половина з якої знаходиться у межах зони, вразливої до накопичення нітратів. Він зазначає, що раніше ферма була інтенсивним господарством, і азотних добрив не вистачало. Утім, на фермі адаптували сівозміну, зокрема додали бобові та покривні культури, чим природньо збільшили вміст азоту у ґрунті. Також там систематично аналізують ґрунти та вміст нітратів у рослинах, аби використовувати азот тільки тоді коли необхідно.
Так фермі вдалося зменшити використання азотних добрив без зменшення врожайності. Цей досвід показав, що втілення розумних практик поводження з азотом в рамках Нітратної директиви дає можливість використовувати нові технології, підвищити ефективність та стало вести свою діяльність.
Повний запис вебінару
Вебінар 2. Нітратна директива ЄС та її кращі агропрактики на фермах Польщі. Рослинництво.
Другий вебінар фокусувався на особливостях впровадження Директиви у галузі рослинництва. Досвідом ділилися дорадники з Польщі, які напряму допомагають фермерам втілювати заходи на господарствах.
Поводження з азотом особливо актуальне для сфери рослинництва, адже вартість добрив зростає, а велика частка їх виробляється країною-агресоркою. Більше того, через неефективне використання добрив частина поживних речовин може не потрапляти до рослини, а забруднювати довкілля. А в умовах кліматичної кризи ризик втрати поживних речовин зростає ще більше.
Для ефективнішого використання добрив у Польщі, наприклад, заборонено вносити мінеральні азотні та органічні добрива з кінця жовтня до початку березня. У цей період найвищий ризик вимивання нітратів. Втім з цього року у Польщі з’явився новий інструмент. Якщо за даними Гідрометцентру середня добова температура перевищує 3-5 градусів протягом 5 днів поспіль, добрива вносити можна.
На вебінарі також обговорили, як планувати внесення добрив, які основні принципи правильного їх внесення, на якій мінімальній відстані від водойм та на схилах з яким кутом можна вносити добрива. Більше про це дивіться у відеозаписі.
Вебінар 3. Нітратна директива ЄС та її кращі агропрактики на фермах Польщі. Тваринництво.
Третій вебінар зосереджувався довкола тваринництва і вимог Нітратної директиви до тваринницьких комплексів. Основними джерелами нітратного та фосфорного забруднення на фермі є місця зберігання гною, силосу, стоки з подвір’я. До прикладу, 1 літр силосних стоків забирає весь кисень з 6-9 тисяч літрів води.
У межах вебінару піднімалось питання щодо резервуарів для зберігання гною та вимог польського законодавства щодо цього. Наприклад, ємність для зберігання рідкого гною повинна бути розрахована для його зберігання протягом щонайменше 6 місяців, а для твердого – щонайменше 5 місяців.
Існує можливість тимчасового зберігати гній на земельній ділянці, але тільки за певних умов. Фермер повинен позначити цю ділянку на карті і після закінчення зберігання він не може зберігати гній на тому ж самому місці протягом наступних 3-років. І екологічна інспекція може це контролювати. Окрім цього, є особливі вимоги для зберігання силосу, зокрема забороняється складувати та зберігати силос безпосередньо на ґрунті.
Крім цього, на вебінарі розглянули впровадження вимог Нітратної директиви на господарстві на прикладі біодинамічної ферми. Зокрема, йшлося про компостування, використання природоорієнтованих рішень для водного управління у господарстві, а також дотримання добробуту тварин. Більше про це дивіться у відеозаписі.
А щоб першими дізнаватися про майбутні події та досліджувати кращі практики разом з нами, долучайтеся до нашої Facebook-спільноти "Дбайливе фермерство по-європейськи""