Що стосується профільних міністерств, то там наразі активно напрацьовуються спільні рішення. Скажімо, багатостраждальну Нітратну директиву вже не передають від Міндовкілля до Мінагрополітики і назад, а намагаються разом знайти рішення. Тому що – євроінтеграційний процес, скринінгові сесії за відповідними кластерами найближчим часом, спільне бажання якнайшвидше долучитися до ЄС і неймовірне прискорення часу.
Але практичні рішення щодо адаптації до зміни клімату чи послабленні впливу на клімат від сільського господарства приймаються на землі.
І якщо великі аграрні компанії намагаються розібратися з правилами, за якими живуть аграрії ЄС, то дрібним фермерам зовсім не до мітигації. З адаптацією до кліматичних змін вони – куди ж подітися! – мають щось робити вже, тобто висаджувати більш посухостійкі культури, заощаджувати воду, – пристосовуватися. А от заклики екологів поновити осушені болота чи розорані потічки натикаються на питання руба: що важливіше – зберегти природу чи нагодувати людей?
Добре, що є в Україні проєкти, які вивчають і пояснюють взаємовпливи й взаємозалежності аграрного сектору й природного середовища, розраховують прогнози на близьке й далеке майбутнє, шукають шляхи набуття кліматичної стійкості та сучасного розвитку аграрного бізнесу. А також приходять у сільські громади зі своїми дослідженнями, поясненнями, сучасними просвітницькими системами, з пропозиціями та конкретною допомогою. Є консультанти – дорадники, які проводять навчання у різних форматах, є навчальні заклади й викладачі, які готові вести нові, сучасні курси для майбутніх фахівців сільського господарства.
Представники офіційних структур, міжнародних проєктів, навчальних закладів, регіональних адміністрацій разом з аграріями та екологами жваво обговорювали всі ці непрості питання під час нашої дискусії напередодні Міжнародного дня захисту клімату. Звісно, відповісти на всі питання чи вирішити всі суперечки не вдалося, але вдалося розпочати дискусію, яка згодом має привести до спільного бачення.
У нас є приклад Євросоюзу, де торік проходив Стратегічний діалог щодо майбутнього аграрного сектору. За результатами оприлюднено звіт з рекомендаціями щодо розвитку сільськогосподарської галузі в ЄС, який став основою нового бачення розвитку сільського господарства та продовольчої політики. У Стратегічному діалозі в ЄС брали участь дуже різні люди й організації – науковці, фермери, громадські організації різного спрямування, представники бізнесу й урядових структур.
Як зауважив під час одного з наших заходів експерт Європейського екологічного бюро Тео ПАКЕ, «в результаті до консенсусу прийшли організації, між якими ніколи раніше не було згоди».
Матеріали заходу: