Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 17 липня 2025 року - Держпродспоживслужба
Клоп шкідлива черепашка, в Степу, Лісостепу, подекуди Поліссі дохарчовується в посівах зернових колосових культур. Середня чисельність шкідника на незібраних посівах становить 0,5-2 макс. екз. на кв.м. У Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Херсонській областях окрилилось до 80% клопів. Разом з тим, у колосках озимої пшениці, жита, ячменю продовжують живлення хлібні жуки (0,5-3 екз. на кв.м), частина імаго перелітає до злакових бур’янів, жужелиця (0,3-2 екз. на кв.м), фітофагами заселено до 8% рослин, пшеничний трипс, який живиться на 10% рослин та злакова попелиця, яка за огрубіння рослин закінчує свій розвиток.
У дозріваючих посівах ярих, незібраних посівах озимих зернових колосових культур Полісся та Лісостепу погодні умови не сприяли подальшому розвитку та поширенню хвороб на колосі. Фузаріоз, альтернаріоз колоса виявлено на 0,3-8% колосків. Септоріоз колоса - 3-20% колосків. Скрізь, де рослини уражені кореневими гнилями, має місце білоколосість. Оливковою плісенню уражено 1-8% колосків пшениці. Для збереження якості зерна слід провести першочергове збирання уражених хлібів прямим комбайнуванням та очищення й просушування зерна до вологості не вище 14%. Надалі обов’язково зробити фітоекспертизу насіння та за переважаючих збудників хвороб прийняти рішення щодо вибору протруйника і своєчасно оздоровити посівний матеріал.
Повсюди триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання ним яєць (на рослину по 1-3 яйцекладки), відродження та живлення гусениць на 1-6%. Повсюди розвиваються та шкодять попелиці, осередково трипси, блішки, павутинний кліщ. З хвороб на культурі виявляють гельмінтоспоріоз, темно-буру плямистість, септоріоз, у Вінницькій, Дніпропетровській областях – пухирчасту сажку. За наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6-8% рослин з гусеницями стеблового метелика та бавовникової совки І-ІІ віків посіви обприскують дозволеними до використання інсектицидами.
12-35% рослини сої пошкоджено кліщем, попелицями, подекуди 1,5-15% рослин гусеницями акацієвої вогнівки, лучного метелика, 2-9% рослин охоплено аскохітозом, церкоспорозом, пероноспорозом, бактеріальним опіком, септоріозом, антракнозом, альтернаріозом.
В усіх бурякосійних областях на цукрових буряках триває живлення бурякової листкової попелиці, де переважно в крайових смугах полів, нею заселено 6-15% рослин. Осередково шкодять гусениці підгризаючих та листогризучих совок. Також на рослинах буряків харчуються личинки бурякових мінуючих мух, щитоноски. Триває живлення амарантового стеблоїда (Полтавській обл.) за середньої чисельності 0,05 екз. на кв.м ним пошкоджено 7% рослин у слабкому ступеню.
У посівах цукрових буряків триває розвиток церкоспорозу, де ним уражено 0,8-5% рослин (Вінницька, Житомирська, Полтавська, Тернопільська, Сумська, Хмельницькій обл.). Осередково до 5 % рослин хворіє на фомоз, рамуляріоз, кореневі гнилі, вірусну жовтяницю. Від комплексу хвороб рослини оздоровлюють дозволеними препаратами.
Повсюди в посівах соняшнику триває розвиток геліхризової попелиці, трипсів, клопів, якими заселено 2-32% рослин. Переважно в степових областях шкодять соняшникові вогнівка, шипоноска, подекуди гусениці лучного метелика, бавовникової та інших листогризучих совок. З хвороб, переважно на листках нижнього та середнього ярусів, на 2-25% рослин відмічають розвиток пероноспорозу, фомозу, септоріозу, аскохітозу, іржі.
На картоплі, томатах, баклажанах продовжує розвиток колорадський жук ІІ покоління. Повсюди в насадженнях картоплі, томатів погодні умови сприяли розвитку фітофторозу, альтернаріозу (охоплено 3-30% рослин). Подекуди відмічено розвиток чорної бактеріальної плямистості томатів та вірусних хвороб.
Скрізь 3-20% рослин огірків пошкоджують баштанні попелиці, тютюновий трипс, в західних та центральних областях на 1-8% рослин проявились ознаки антракнозу, бактеріозу, пероноспорозу. У Степу на баштанних культурах, тепла та волога погода спровокували розвиток бактеріозу, антракнозу, якими уражено до 20% рослин.
В яблуневих садах шкодять попелиці (яблунева зелена, сливова, персикова), кліщі, гусениці яблуневої плодожерки (1-13%). Набуває розповсюдження парша, яка повсюдно уразила 8-23% дерев, 2-5% листків, 2-18% плодів. Плодова гниль розвивається на 1-4% плодів. У незахищених кісточкових насадженнях масово розвиваються попелиці, завершує живлення вишнева муха та сливова плодожерка. В кісточкових насадженнях мають поширення клястероспоріоз, моніліоз, борошниста роса. На винограді продовжують шкодити кліщі (12% кущів та 3-8% листя), гронова листокрутка другого покоління. Мільдью та оїдіумом охоплено 5-10% кущів, чорною гниллю уражено 2-8% кущів, осередково 4-10% грон та ягід.
На неугіддях та агроценозах південних, центральних та східних областей триває літ лучного метелика другого покоління (1-8 екз. на 10 кроків), відкладання ним яєць та живлення гусениць другого покоління, які пошкодили 1-4% рослин.
В неугіддях, пасовищах, незораних землях Степу розвиваються нестадні види сарани за чисельності 0,5-3 екз. на кв.м личинок другого-четвертого віків. Стадні (італійський прус) чисельністю 0,2-1 макс 5 (Херсонська обл.) екз. на кв.м зустрічаються в агроценозах та плавнях річок Запорізької, Одеської, Херсонської областей.
На території Кушугумської територіальної громади Запорізького району Запорізької області виявлено осередки перелітної сарани (Locusta migratoria) та єгипетської сарани (Anacridium acgyptium) за чисельності 40-50 екз/м2. Наразі проводяться хімічні обробки місць скупчення сарани.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 17.07. 2025 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі – 33 млн 887 тис. га з них оброблено від:
- бур’янів – 16 млн га;
- хвороб – 8 млн 100 тис. га;
- шкідників – 8 млн 900 тис. га.
Біологічний метод захисту рослин використаний на площі – 887 тис.га.