Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 22 травня 2025 року - Держпродспоживслужба
Звітний період характеризувався прохолодною погодою з мінливою хмарністю та опадами у вигляді дощу, місцями з градом. Погодні умови з нестабільним температурним режимом та значним зниженням не сприяли активності та зростанню чисельності шкідників.
Площі зернових колосових культур степових та лісостепових областей заселяли та пошкоджували хлібні клопи, зокрема клоп шкідлива черепашка, чисельністю 0,1-1, макс. в крайових смугах до 3 (Дніпропетровська, Кіровоградська, Херсонська обл.) екз. на кв.м. Фітофагом заселено та слабко пошкоджено 2-5% рослин. В Одеській, Херсонській областях відмічено початок відродження личинок, харчування яких в колосках призводить до щуплості та погіршення якості зерна. Також у посівах озимих зернових культур відмічається заселення посівів, переважно у крайових смугах полів, елією гостроголовою, маврським, гостроплечим, іншими видами клопів.
Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки необхідно проводити за наявності в посівах 15-20% личинок третього віку. На цей час відбувається повне відродження личинок із відкладених яєць. Обробку бажано провести в стислі строки, до появи личинок четвертого віку. Запізнення на 3-4 дні знижує ефективність захисту на 20% і більше.
Поряд з цим посівам озимих зернових культур завдають шкоди хлібні блішки, злакові п’явиці, попелиці, мухи, цикадки, пшеничний трипс, якими заселено та пошкоджено 2-16% рослин. На 1-14% ярих культур триває заселення та шкідливість злакових п’явиці, попелиці, мух, хлібних блішок. В південних та центральних областях, за умов теплої сухої погоди червня (температура повітря 29-30°С і вологість 35-50%), ці шкідники значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю.
Обстеженнями рослин виявлена повсюдна захворюваність рослин зернових культур на борошнисту росу, септоріоз, буру листкову іржу, темно-буру плямистості, гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі, піренофороз, осередково ринхоспоріоз, інші хвороби, якими уражено 2-10, подекуди в господарствах Закарпатської, Київської, Миколаївської, Рівненської, Хмельницької, Чернігівської областей від 12 до 20% рослин (септоріоз, борошниста роса, гельмінтоспоріоз). У господарствах Закарпатської області у посівах вівса триває розвиток червоно-бурої плямистості, якою охоплено до 3% рослин. Розвинені високопродуктивні посіви озимих (у фази поява прапорцевого листка – початок колосіння) та ярих колосових культур (вихід в трубку) доцільно оздоровити від хвороб дозволеними фунгіцидами відповідного спектру дії, ефективність яких вища за ранкових та вечірніх обробок.
У посівах кукурудзи розвиваються злакові блішки, попелиці, піщаний мідляк, південний сірий довгоносик, ґрунтові шкідники, які пошкодили 2-6% рослин у слабкому та середньому ступенях. На 1-2% рослин виявляли кореневі гнилі (Київська обл.).
Рослини гороху, сої, багаторічних трав заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, в осередках горохові попелиця, зерноїд, трипси, піщаний мідляк, дротяники, якими пошкоджено у слабкому та середньому ступенях 1-8% рослин. Відмічається поодинокий літ горохової плодожерки. Подекуди рослини уражені іржею, альтернаріозом, сім’ядольним бактеріозом, борошнистою росою, бурою плямистістю, пероноспорозом, аскохітозом. Проти хвороб та в разі наростання чисельності фітофагів посіви гороху і сої захищають рекомендованими препаратами. Багаторічні трави скошують на зелений корм та оперативно вивозять з поля.
На сходах соняшнику, переважно з країв полів, обліковують довгоносиків, піщаного мідляка, подекуди дротяників у чисельності 0,1-3 екз. на кв.м, де ними пошкоджено 1-5, в осередках до 12% рослин у слабкому та середньому ступенях. У Запорізькій, Миколаївській, Рівненській, Тернопільській областях відмічають початок заселення рослин геліхризовою попелицею. Ураження пероноспорозом виявляли в Одеській області на 1-2% рослин.
У посівах цукрових буряків розвиваються довгоносики (звичайний та сірий, чорний), які за чисельності 0,3-2 екз. на кв.м пошкодили 2-10% рослин у слабкому ступені. Подекуди на 2-12% рослин відмічають шкодливість бурякових блішок, крихітки, мінуючих мух, щитоносок, піщаного мідляка. У посівах культури Вінницької області відмічають незначне заселення рослин буряковою листковою попелицею. У господарствах Київської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької областей на 1-5% рослин поширюється коренеїд, розвиток якого обмежують через розпушування міжрядь.
Посіви буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючих мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами.
Озимому ріпаку продовжує завдавати шкоди ріпаковий квіткоїд, яким заселено та пошкоджено 2-5, в осередках до 15% (Вінницька, Запорізька, Миколаївська, Черкаська обл.) рослин на 7-36% обстежених площ. Відмічається шкідливість личинок насіннєвого та капустяного стеблового прихованохоботників, капустяного стручкового комарика, якими пошкоджено 3-15% рослин та 1-4% стручків. Подекуди на 2-10% рослин шкодять піщаний мідляк, оленка волохата, хрестоцвіті блішки, клопи, капустяна міль, попелиці, білокрилка. На 2-14% рослин відмічають ураження пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом, борошнистою росою, білою плямистістю, циліндроспоріозом.
У Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській, Херсонській областях на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ лучного метелика, подекуди яйцекладка. Інтенсивність льоту метеликів становить 1-3 екз. на 10 кроків. В Одеській, Херсонській областях відмічається відродження гусениць фітофага (0,5 екз. на кв.м). Погодні умови несприяють високій потенційній продуктивності метеликів, але можливий розвиток гусениць в багаторічних травах, посівах цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість лучного метелика.
У степових областях на неугіддях, узбіччях доріг триває розвиток саранових (нестадні види – кобилки, коники, інші, стадні – італійський прус), за незначної чисельності 0,2-0,5, макс. 3 екз. на кв.м. Відмічено відродження личинок. Захист посівів доцільний за чисельність на кв.м 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса рекомендованими препаратами. Подекуди в посівах триває літ та відмічається яйцекладка метеликів підгризаючих та листогризучих совок. В Одеській, Херсонській областях відмічають літ бавовникової совки.
Ранні посадки картоплі, розсаду томатів (переважно присадибні ділянки) заселяють та пошкоджують імаго колорадського жука, подекуди відмічається яйцекладка. На капусті відмічають шкідливість хрестоцвітих блішок. Цибулі завдають шкоди личинки цибулевої мухи, подекуди в східних областях на плантаціях культури відмічено розвиток пероноспорозу.
Скрізь у плодових насадженнях триває літ яблуневої плодожерки І покоління та її яйцекладка. У південних областях відмічають відродження гусениць яблуневої плодожерки. Прохолодна погода стримує активність льоту фітофага. Продовжується живлення яблуневої зеленої, червоноголової, обпиленої попелиць, плодових кліщів, розанної листокрутки, яблуневої листоблішки. Подекуди шкодять яблунева міль, гусениці білана жилкуватого і золотогуза, кільчастого та непарного шовкопряда. Поширення мають моніліоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика. На зерняткових набувають поширення борошниста роса та парша (8-26% дерев, 2-9% листків та 2-6% пагонів). У виноградниках триває літ, яйцекладка та відродження гусениць гронової листокрутки І покоління. Погодні умови не сприяють активності кліщів. На 1-3% кущів розвивається мілдью (Дніпропетровська, Миколаївська, Херсонська обл.). Захищають насадження дозволеними пестицидами з дотриманням регламентів застосування.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 22.05.2025 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі – 14 млн 218 тис. га з них оброблено від:
- бур’янів – 6 млн 717 тис. га;
- хвороби – 3 млн 566 тис. га;
- шкідників – 3 млн 935 тис. га.
