Якщо великі аграрні компанії намагаються розібратися з правилами, за якими живуть аграрії ЄС, то дрібним фермерам зовсім не до мітигації. З адаптацією до кліматичних змін вони мають щось робити вже, тобто висаджувати більш посухостійкі культури, заощаджувати воду, – пристосовуватися. А от заклики екологів поновити осушені болота чи розорані потічки натикаються на питання руба: що важливіше – зберегти природу чи нагодувати людей? Матеріали для завантаження.
Європа швидкими темпами розвиватиме агрофотовольтаїку – комбінацію сонячної енергетики та сільського господарства. Це поєднання наразі найбільше використовується для енергонезалежного водопостачання.
Огляд Air Water Therm.
На шляху до євроінтеграції Україна вже впроваджує норми Нітратної директиви ЄС, яка має суттєво змінити підходи до ведення сільського господарства. Вона покликана зменшити забруднення води від сільгосп джерел через ефективніше використання азоту й інших поживних елементів в господарстві – зокрема, внесення добрив та поводження з гноєм. Схожий шлях уже проходили інші країни ЄС. На серії вебінарів Екодії експерти та експертки з Польщі та Латвії поділилися своїм досвідом, який може бути корисним для українських аграріїв.
Дослідження організоване таким чином: по-перше, ми надаємо загальний огляд динаміки останніх транзакцій, включаючи купівлю землі юридичними особами. По-друге, ми аналізуємо ціни продажу землі. По-третє, обговорюємо динаміку перепродажу землі на основі аналізу даних. Насамкінець ми досліджуємо динаміку концентрації землі серед фізичних та юридичних осіб.
Стійкість до зміни клімату. Здоров'я грунту. Життєвість спільноти. Здоров'я худоби та тваринництво. Здоров'я та добробут людей. Екологічна боротьба зі шкідниками. Біологічне різноманіття.