Наведена імітаційна модель функціонування агроекосистеми із вирощуванням озимої пшениці, кукурудзи на силос і зерно, озимого ріпаку, ячменю, цукрових буряків та багаторічних трав. Модель передбачає виробництво м’яса свиней, ВРХ, риби та курей, молока, яєць, олії, цукру та меду, вирощування грибів і виробництво компосту. Крім того, пропонована модель передбачає виробництво дизельного біопалива і біоетанолу в кількості необхідній для забезпечення роботи мобільної техніки, а також біогазу для отримання тепла та електроенергії.
Агроекосистема, рослинництво, тваринництво, біопаливо, енергія, модель, ефективність.
Функціонування агроекосистем вирішує такі завдання: забезпечення населення продуктами харчування або продовольча задача; забезпечення власного виробництва, а також інших технологічних процесів та побутових потреб енергетичними ресурсами або енергетична задача; утримання біологічного розмаїття форм життя й збереження навколишнього середовища або екологічна задача. І хоча доступний енергетичний потенціал, наприклад продукції рослинництва, оцінений як досить значний, проте його використання знаходиться на рівні 2,1 % для соломи та 0,2 % для кукурудзи. Тому необхідне підвищення рівня використання доступної в якості енергоресурсів сировини сільськогосподарського походження, що в свою чергу призведе до зростання рівня енергетичної автономності агроекосистем та дозволить вирішувати енергетичну задачу із збереженням або підвищенням ефективності виробництва продукції.
Сьогодні виникає необхідність постійного підвищення енергетичної автономності аграрних підприємств та поліпшення балансу гумусу за рахунок конверсії побічної продукції виробництва. Саме ця необхідність зумовлює реальну потребу у впровадженні інноваційних енергозберігаючих технологій, орієнтованих на виробництво біогазу та органічних добрив, які можна отримати шляхом переробки біологічної сировини та органічних відходів.