Інвестування в охорону навколишнього середовища у країнах ЄС та Україні

  • Наталя Болгарова
  • Екологічні аспекти
  • 07.11.23

Трансформаційні процеси у сучасному світовому економічному просторі відбуваються на основі інтенсифікації усіх сфер суспільного виробництва та посиленні уваги на екологічній складовій. Об’єктивною реальністю є необхідність активізації охорони навколишнього середовища та підвищення рівня вимог до екологічних параметрів виробничих процесів і характеристик отриманих продуктів. Виникає необхідність консолідації фінансових, виробничих та інтелектуальних ресурсів на зменшення нагативного впливу на навколишньє середовище та покращення його стану. Вагомим фактором зменшення дестабілізуючого впливу та забруднення навколишнього природного середовища, а також рушійною силою самовідновлення екосистем, запобігання екологічних криз є екологічні інвестиції.

Є. Міхалікова, М. Таушова, К. Кулкова дослідили вплив державних витрат та інвестицій в охорону навколишнього середовища на управління відходами [1]. Ansuategui A. and Marsillo S. досліджували процеси участі держави у перерозподілі ресурсів із сфери накопичення капіталу в охорону навколишнього середовища [2]. О. Вишницька [3] досліджує сутність та напрями реалізації екологічнииих інвестицій, праці О. Латишевої [4] присвячені екологізації інноваційної та інвестиційної діяльності відповідно до вимог сталого розвитку суспільства.  Н. Ковшун, Н. П’ятка, І. Жидик [5] приділяють увагу дослідженню ефективності екологічного інвестування в Україні. Є. Бойко, І. Крамаренко, В. Яркіна, Д. Кулик [6] досліджували стан та перспективи впровадження екологічних інвестиції на мікро-, мезо- та макрорівнях. А. Ігнатченко [7] аналізує дефініційні основи терміну «екологічні інвестиції» та дає їх класифікацію.

Розвиток світової економіки у ХХІ столітті відбувається на фоні появи нових загроз, які характеризуються масштабністю та руйнівним вливом на соціально-економічні системи. На сучасному етапі важливого значення набувають проблеми у сфері охорони навколишнього середовища та безпеки.

Війна в Україні негативно вплинула на навколишне середовище та спричинила негативні наслідки, які будуть довгостроковими та матимуть глобальний характер для здоров’я людей, екосистем, економіки України та всього світу

Функціонування соціально-економічних систем в умовах глобалізаці та військових дій в Україні, що супроводжується збільшенням навантаження на навколишнє середовище та стрімким погіршенням його стану, викликає необхідність в активізації інвестування в охорону навколишного середовища.

Інвестиції в навколишнє середовище стосуються розподілу фінансових ресурсів для проектів, компаній, регіонів і фінансових інструментів, які спрямовані на отримання позитивних екологічних та фінансових результатів. Це вкладення майнових та інтелектуальних цінностей у господарську діяльність, які спрямовані на зменшення негативної антропогенної дії на навколишнє середовище, зниження екодеструктивного впливу процесів виробництва, споживання та утилізації товарів та послуг; збереження, раціональне використання природних ресурсів та покращення природно-ресурсного потенціалу територій; забезпечення екологічної безпеки країни, внаслідок яких досягаються екологічний, соціальний та економічний результати [3].

Сучасний стан навколишнього середовища в Світі викликає необхідність нагального вирішення посилюючихся екологічних проблем, які спричинені деструктивним впливом антропогенного фактора: викидами промисловості та сільського господарства; високим рівнем поглинання вуглецю екосистемами; недостатньою ефективністю системи управління відходами; низькою енергоефективністю будівель тощо.

За даними Світового банку загальна сума відходів, що створюється людством щорічно становить 2,01 мільярда тонн твердих побутових відходів. І ця цифра стрімко зростає. Так до 2050 р. щоденний приріст відходів збільшиться на 19% у високорозвинених країнах, а в інших приріст може досягти 40% [8]. У 2020 році в ЄС утворилося 505 кг побутових відходів на душу населення. Така тенденція має надзвичайно негативний вплив на навколишнє середовище та потребує розробки та впровадження заходів щодо подолання шкидливих впливів людської життєдіяльності.

Національні витрати на охорону навколишнього середовища визначають як «суму поточних витрат на діяльність з охорони довкілля та інвестицій для діяльності з охорони навколишнього середовища» [9]. Вони спрямовані безпосередньо на охорону навколишнього середовища шляхом надання послуг щодо зменшення забруднення та захисту довкілля, а також здійснення науково-дослідних робіт і розробок та освітню діяльність. Такі послуги здійснюються як у державному так і у корпоративному секторі економіки.

Загальні витрати країн Європейського Союзу на охорону навколишнього середовища у 2021 р. досяги 291,6645 млрд. євро та зросли протягом 2010-2021 рр. на 34,5% (рисунок 1). Але при цьому їх питома вага у ВВП залишалася стабільною і становить близько 2%. Загальна сума інвестицій у 2021 р. склала 59208,1 млн. євро. Зростання інвестицій у охорону навколишнього середовища за цей період становило 9,8% при одночасному зменшенні їх частки у ВВП з 0,5% протягом 2010-2015 рр. до 0,4% у 2016-2021 рр.

 

 

Рисунок 1 – Динаміка витрат та інвестицій у охорону навколишнього середовища Європейського Союзу [9]

 Щороку протягом аналізованого періоду витрати на охорону навколишнього середовища в країнах ЄС зростали в середньому на 2,7%, а у 2019 році відбувся максимальний приріст на 5,2% після чого відбулося їх зменшення до 1,8% у 2020 р. Інвестиції  в охорону навколишнього середовища мають нестабільний характер. У 2016 р. загальна сума інвестицій на охорону навколишньго середовища порівняно з попереднім роком зменшилася на 16,2%, а максимальний приріст відбувся у 2019 р. (6,1%), досягнувши 58680,8 млн. євро.

Корпоративний сектор протягом 2010-2021 рр. найбільш активно збільшив обсяги витрат (на 41,1%) та інвестицій (на 23,1%) у охорону навколишнього середовища. Тоді як у державній сфері ці показники склали відповідно 34,8% та 9,8%.

Поступове зростання витрат та інвестицій на охорону довкілля в Європейському Союзі є потужним стимулюючим фактором якісних змін у світовій економіці.

Діяльність світових лідерів корпоративного сектору, таких як Ikea, Unilever, Panasonic, Allergan, Seventh generation, Patago-nia, Ibm, Adobe та Nike та багатьох інших здійснюється на основі забезпечення енергоефективності, впровадження технології чистої енергії та мінімального забруднення навколишнього середовища [10].

Розподіл інвестиції у охорону навколишнього середовища в різних країнах має суттєві відмінності. Диференціація має секторальний, регіональний, галузевий характер.

Співвідношення між державним та корпоративним секторами Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього середовища відображається у структурі витрат та інвестицій (таблиця 1). 

 

 Корпоративний сектор має найбільшу питому вагу у загальній сумі витрат на охорону довкілля. Їх питома вага коливається в межах від 52,3% у 2010 р. до 55% у 2021 р., що майже вдвічі більше, ніж у державному секторі ЄС. Домогосподарства, оплачуючи утилізацію відходів чи стічних вод, формують відповідний сектор витрат на охорону навколишнього середовища. Їх питома вага достатньо велика і досягає в середньому 21,3%.

Більша вага у інвестиціях в охорону навколишнього середовища також припадає на корпоративний сектор і поступово їх частка збільшується з 56,3% у 2010 р. до 63,1% у 2021 р. Така динаміка буде зберігатися і в подальшому. Якщо врахувати, що до 2030 р. ємність тільки ринку «кліматичного» обладнання буде становити близько 2 трлн. евро в рік [11], то спостерігається зростання зацікавленості екологічною сферою корпоративного сектора та очікується подальше суттєве зростання витрат в охорону навколишнього середовища шляхом активізації розробки та впровадження інноваційних технологій в екологічну сферу.

Найбільші суми інвестицій в Європеському Союзі здійснюються корпораціями у сфері виробництва. Протягом 2010-2021 рр. їх велична зросла на 27,8% з 5,4 млрд євро до 6,9 млрд євро. Друге місце за обсягами вкладень займає сфера постачання електроенергії, газу, пари та кондиціонування повітря. Але спостерігається поступове зменшення інвестицій на 21,1%. Суттєве скорочення інвестицій (-45,5%) спостерігається у видобуванні корисних копалин. (Таблиця 2).

 

Загалом витрати в охорону навколишнього середовища за даними ЄС зосереджені на управлінні відходами та стічними водами. Їх питома вага у 2021 р. в корпоративному секторі краєн ЄС становить 55,5% та 27,5 % відповідно, а у державному 28,2% та 24,1%.  Значну увагу держави ЄС приділяють НДДКР. Так, 23,6% державних витрат  спрямовано у цю сферу, а на охорону повітря, захист ґрунту та ґрунтових вод, зниження шуму та захист від радіації 11%.

В Україні найбільша питома вага витрат на охорону навколишнього середовища спрямовується на управління віходами – 34%. На другому місці в структурі екологічних витрат знаходиться очищеня звороних вод – 30%. Значна увага приділяється охороні атмосферного повітря і проблемам зміни клімату – 19% витрат. Та 10% витрачено на захист і реабілітацію ґрунту, підземних  і поверхневих вод (Рисунок 2).

 

 

 Рисунок 2 – Структура витрат на охорону навколишнього середовища за видами природоохоронних заходів в Україні у 2020 р. [12]

 Капітальні інвестиції на охорону навколишнього середовища в Україні суттєво зростають. За 2010-2021 рр. їх сума збільшилась в 5 раз. Найбільше капітальних інвестицій у 2020 р. вкладено у охорону атмосферного повітря і проблеми зміни клімату – 42,3%, на реабілітацію ґрунту, підземних і поверхневих вод 19,3%, на очищення зворотних вод – 11,9%, а на поводження з відходами – 21,9% (Рисунок 3).

 

 Рисунок 3 – Капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища за видами природоохоронних заходів в Україні [12]

За даними Державної екологічної інспекції, з початку військової агресії російської федерації станом на травень 2023 року, збитки, завдані довкіллю України, становлять 2 трлн грн., зокрема 12 млрд грн. – забруднення ґрунтів; 918 млрд грн. – засмічення земель відходами «війни»; 1068 млрд грн. – забруднення атмосферного повітря; 59 млрд. – забруднення водних об’єктів. [13], і це тільки попередні розрахунки.

Національною радою з відновлення після війни сформовано основні принципи відбудови України, які передбачають п'ять пріоритетних напрямків:

1) реформування державного екологічного управління;

2)  політика пом'якшення клімату та адаптації;

3)  екологічна безпека та ефективне управління відходами;

4)  стале використання природних ресурсів;

5)  збереження природних екосистем, збереження біологічного різноманіття та відновлення та розвиток природоохоронних територій [14].

Інвестиції в навколишнє середовище мають вирішальне значення для сприяння сталому розвитку та вирішенню глобальних екологічних проблем.

До основних приоритетних шляхів активізації екологічно орієнтованої інвестиційної діяльності слід віднести наступні:

– співпраця національних та міжнароднх організацій та інстутицій з метою досягнення пріоритетів розвитку природноресурсного потенціалу;

– зростання соціально-екологічної відповідальності суб’єктів інвестиційної діяльності;

– створення передумов та розвиток інвестиційної інфраструктури для активізації екологічно орієнтованої проектної діяльності;

– удосконалення інструментів державного управління природохороноою діяльністю на основі оптимізації системи екологічного оподаткування, розвитку державного фінансування екологічно орієнтованої інвести ційї діяльності та фільгового кредитування;

– посилення державної підтримки.

Важливим є формування екологічно орієнтованої інвестиційної діяльності в напрямі активізації фінансування видатків у сферу охорони навколишнього середовища. Це дозволить поліпшити структуру інвестиційних джерел, оптимізувати напрями їх використання та сприятимуть досягненню позитивних екологічних та фінансових результатів корпоративного сектору так і для економіки країни вцілому.

Висновки з даного дослідження

В сучасних умовах функціонування соціально-економічних систем відбувається глобальне економічне зростання, що супроводжується збільшенням навантаження на навколишнє середовище та стрімким погіршенням його стану. Це вимагає посилення екологізації людської життєдіяльності та впровадження інвестиційних заходів для нейтралізації їх негативних наслідків та зумовлює поступову переорієнтацію діяльності в напрямі екологізації та збільшення витрат в охорону навколишнього середовища.

Разом з тим динаміка інвестицій в охорону навколишнього середовища в країнах ЄС та Україні має нестабільний характер. При цьому поступове збільшення їх обсягу не супроводжується відповідним зростанням їх питомої ваги у ВВП. За інституційною складовою найбільшу питому вагу у загальній сумі витрат на охорону довкілля займає корпоративний сектор. На сьогодні найбільш поширеними є витрати спрямовані на управління віходами, очищеня звороних вод, охороні атмосферного повітря та проблемам зміни клімату, що викликає потребу в покращенні екологічно орієнтованої інвестиційної діяльності. Таким чином пріоритені шляхи її  активізації повинні охоплювати комплекс заходів та інструментів державної підптримки, спрямованих на створення передумов для її розвитку. 

Список використаних джерел

1. E. Mihaliková M., Taušová K. Culková. Public Expenses and іnvestment in еnvironmental рrotection and its impact on waste management. 2022. URL:https://doi.org/10.3390/su14095270

2. Ansuategi A., Marsiglio S. Is Environmental Protection Beneficial for the Environment?. Review of Development Economics. 21 (3), 2017. р.786-802. URL:https://www.researchgate.net/publication/303653807_Is_Environmental_Protection_Beneficial_for_the_Environment

3. Вишницька О.І. Екологічні інвестиції: сутність, класифікація, принципи та напрями реалізації. Вісник Сумського державного університету. Серія «Економіка». 2013. № 2. С. 51–58.

4. Латишева О.В. Екологічні інвестиції: сучасний стан та перспективи їх впровадження в Україні для забезпечення сталого розвитку держави. URL:http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/130454/10-Latysheva.pdf?sequence=1

5. Ковшун Н.Е., П’ятка Н.С., Жидик І.А. Ефективність екологічного інвестування в Україні. 2021. URL:https://visnyk.nuwm.edu.ua/index.php/econ/article/view/ve320214

6. Бойко Є.О., Крамаренко І.С., Головіна О.І., Яркіна В. Г., Кулик Д.О.

Екологічні інвестиції: стан та перспективи впровадження на мікро-, мезо- та макрорівнях. 2021. URL:https://repo.btu.kharkov.ua/bitstream/123456789/5198/1/statya_bojko_kramarenko_golov%C3%ACna_yark%C3%ACna_kulik_ekolog%C3%ACchn%C3%AC_%C3%ACnvestic%C3%ACyi_stan_ta_perspektivi_vprovadzhennia_na_m%C3%ACkro

7. Ігнатченко А.С. та ін. Аналіз дефініційної основи терміна «екологічні (зелені) інвестиції» та їх класифікаціяє 2020. URL:https://visnyk.nuwm.edu.ua › article

8. Worldbank URL:www.datatopics.worldbank.org/what-a-waste/trends_in_solid_waste_management.html

9. Eurostat URL:https://ec.europa.eu/eurostat

10. Environmental Investments Suzana Lović URL:https://www.researchgate.net/publication/330929646_Environmental_Investments

11. Buckley T., Nicholas S. China’s Global Renewable Energy Expansion: How the World’s Second-Biggest National Economy is Positioned to Lead the World in Clean Power Investment. Institute for Energy Economics and Financial Analysis (IEEFA). 2017. 46 pp. URL:www.ieefa.org

12. Державна служба статистики України. URL:http://www.ukrstat.gov.ua.

13. Офіційний ресурс Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. URL:https://ecozagroza.gov.ua/

14. Екологічні наслідки війни в Україні та перспективи зеленої реконструкції URL:https://uploads-ssl.webflow.com/625d81ec8313622a52e2f031/631985f98e23fb55a59d05ab_UA%20Environment%20Recovery_UKR.pdf