Розглянуто особливості дистанційного моніторингу азотного живлення рослин із використанням безпілотних літальних апаратів. Показано доцільність розробки вегетаційних індексів адаптованих саме під БПЛА. Показано можливість використання для моніторингу стану азотного живлення адитивної кольорової моделі RGB, в тому числі штатного сенсорного обладнання в оптичному діапазоні. Приведено розрахунок економії витрат за рахунок диференційованого внесення добрив.
Ключові слова: БПЛА, азотне живлення, рентабельність
Розглянуто питання метрологічного забезпечення щодо побудови вегетаційних індексів із використанням різних сенсорів зображення. Використовувались методи калібрування із використанням оптичних шаблонів та службових даних про параметри налагодження фотокамери. Показано істотну різницю в отриманих результатах для різних сенсорів незалежно від методу калібрування.
Ключові слова: Вегетаційні індекси, БПЛА, радіочастотна корекція.
Рассмотрены вопросы применения для мониторинга состояния азотного питания камеры GoPro Hero 4 со штатным (оптическим) и инфракрасным объективом. Проведена инструментальная оценка спектральных каналов камеры. Показана возможность создания стрессовых индексов для пшеницы и ячменя при использовании инфракрасного объектива.
Ключевые слова: дистанционный мониторинг, БПЛА, азотное питание, ячмень
Стаття присвячена дослідженням щодо використання
радіочастотної корекції результатів вимірювань інтенсивності
складових кольору знімків у видимому спектрі рослинних насаджень,
отриманих із використанням безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
Стандартні способи калібрування адаптовані під супутникові
платформи і не пристосовані для використання із БПЛ. Використання
останніх надає принципово нові можливості для програмування врожаю,
проте, потребує вирішення проблеми корекції результатів з огляду на
нестабільність природнього освітлення.
Розглянуті основні підходи щодо калібрування як із використанням
оптичних шаблонів, так і з використанням службових даних. Приведені
результати експериментальних вимірів інтенсивності складових в
адитивній моделі кольороутворення на прикладі ярової пшениці, що
була отримана в лабораторних умовах із використанням фітотрона –
спеціалізованої камери-бокса, де фізично моделюються умови навколишнього середовища. Проведено порівняння результатів,
отриманих із використанням оптичного шаблону та службових даних
про параметри знімків, а саме приведеного терміну експозиції та
LightValue (LV). Показано, що найвища точність калібрування щодо
освітлення очікується за використання залежності інтенсивності
складових кольору від LV. Проте калібрування слід проводити під
конкретну марку сенсору фотокамери.
Рассмотрены подходы к использованию беспилотных летательных аппаратов применительно к программированию урожая. Определены перспективные параметры измерений путём подбора режима съёмки растений кукурузы цифровым фотоаппаратом.
Розглянуто підхід щодо використання пристроїв технічного зору для рухомих агрегатів з метою розпізнання образу грибкового захворіння троянд – борошнистої роси. Компенсацію зміни освітлення запропоновано обчислювати виходячи з мета-даних.
Запропоновано спосіб очистки даху теплиць, що мають ефективну теплоізоляцію від снігу з допомогою теплового випромінювання. Проведено аналіз отриманих рішень і запропоновано шляхи підвищення ефективності способу.
Досліджено вплив на процес горіння паливних гранул з сосни складу деревини, а саме стовбуру, гілок та кори. Встановлено, що наявність в складі гранул саме кори призводить до зростання тривалості згорання коксової частини гранули.
Розглянуто питання впливу на механічну міцність паливних гранул з сосни вмісту в них кори. Показано, що паливні гранули виготовлені з кори та гілля мають міцність при статичному вигині порівняну з стандартними зразками з тирси.
Досліджено характеристики експериментальних паливних гранул з гілля яблуні і їх порівняння з стандартними гранулами з сосни. Показано, що біомаса від яблуневих садів є перспективним джерелом сировини для паливних гранул.