Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин на 15 травня 2015 року, - Держветфітослужба
Повсюди у посівах озимих та ярих колосових культуру допороговій чиcельності розвиваються та шкодять пшеничний трипс, злакові мухи, попелиці, цикадки, хлібні п’явиці, блішки, подекуди в степових областях злакова листовійка, хлібні пильщики. Ними на 10-80% обстежених площ пошкоджено 3-28, осередково до 65% рослин ярого ячменю хлібними блішками в господарствах Київської області. Осередково у Миколаївській області пшеничним трипсом пошкоджено15-20, макс.до 60% рослин у південних районах, за чисельності 4-6, макс. 18 екз. на рослину. В подальшому підвищення температурного режиму сприятиме більш активному розвитку, розселенню йшкідливості вищезазначених шкідників.
У південних, південно-східних та центральних областях 10-38% обстежених площ зернових колосових культур заселені клопом шкідливою черепашкою за чисельності 0,5-2, макс. в крайових смугах 3-4 (Харківська, Херсонська обл.) екз. на кв.м. Продовжується спарювання та відкладання яєць (0,5-1 яйцекладки на кв.м) клопами. У Поліссі та північних областях Лісостепу посіви заселяють переважно австрійський, маврський, гостроголовий, інші види клопів. Перезимувалими клопами пошкоджено 1-7% рослин.
У західних, подекуди південних та центральних областях за випадання опадів, утворення густих туманів та рясних рос у посівах озимихі ярихзерновихкультур відмічено наростання розвитку борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, гельмінтоспоріозу, сітчастої, смугастої та темно-бурої плямистостей, якими охоплено 3-28, осередково 32% рослин на 14-63% обстежених площ. Осередково у загущених посівах Київської області борошнистою росою охоплено до 97% рослин озимої пшениці в слабкому ступені, у Миколаївській області гельмінтоспоріозом до 50% рослин озимого ячменю. У Закарпатській та Чернігівській областях у посівах вівса червоно-бурою плямистістю уражено до 5% рослин. У західних областях піренофорозом та ринхоспоріозом охоплено 4-12% рослини озимих і 2% рослин ярих культур. Кореневими гнилями уражено 4-16, осередково у господарствах Волинської області до 37% рослин озимої пшениці.
Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви обприскують абакусом, альто супер, амістаром екстра, вареоном, к.е., 0,6-1 л/га, дерозалом, дитаном М-45, тилтом, топсином-М, ті рексом, фундазолом, та аналогами. Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин плямистостями, 3-5% септоріозу листя та піренофорозу) та сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос.
Рослини гороху пошкоджують бульбочкові довгоносики, піщаний мідляк, спостерігається початок заселення гороховими зерноїдом, попелицею. У Тернопільській області 2% рослин уражено аскохітозом. Сходи сої заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, у Тернопільській області 3% рослин уражено фузаріозом (сім’ядолі). Повсюди в багаторічних травах рослинами живляться бульбочкові, великий люцерновий, конюшиновий, інші довгоносики. Бурою плямистістю уражено5-14, макс. 35% рослин у Запорізькій області.
У посівах цукрових буряків продовжується розвиток, розселення і шкідливість бурякових блішок, які за чисельності 0,5-4 екз. на кв.м слабко пошкодили 1-10% рослин. У господарствах Черкаської області відмічається масовий вихід бурякових довгоносиків (звичайнийта сірий). У всіх бурякосійних областях, у крайових смугах полів, довгоносиками за чисельності 0,1-0,5, макс. 1-2 екз. на кв.м пошкоджено 0,5-10% рослин у слабкому ступені. Подекуди в посівах культури відмічають бурякових щитоносок, крихітку, амарантового стеблоїда, піщаного мідляка.У господарствах Полтавської, Хмельницької областей відбуваєтьсязаселення посівів буряковою листковою попелицею.Коренеїдомуражено 0,5-1% рослин (Вінницька, Львівська обл.).
Найбільш небезпечним у посівах озимого ріпаку залишаєтьсяріпаковий квіткоїд.Повсюдно ним заселено 47-100% площ, 3-15, у вогнищах 20-35% рослин(Вінницька, Миколаївська, Черкаська, Чернівецька обл.) за чисельності2-6екз. імаго на рослину, де обробітки проводилися раніше.Також відмічається шкідливість прихованохоботників, капустяної попелиці, ріпакових пильщика, клопів, оленки волохатої на 4-15, макс. насіннєвим прихованохоботником 20% у Вінницькій та до 50% рослин Миколаївській областях. Продовжується літ ріпакового та капустяного біланів, осередково відмічали капустяну міль.Триває розвиток хвороб, а саме бактеріозу, альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу, якими охоплено 1-8, макс. 13-15% рослин. У посівах ярого ріпаку на 1-6% рослин шкодять хрестоцвіті блішки (Волинська, Сумська обл.).
Посіви соняшнику з країв полів заселяють сірий буряковий, сірий південний довгоносики, які за чисельності 0,1-0,5, осередково 1-2 екз. на кв.м пошкодили 1-9, макс. 26% (Київська обл.) рослин у слабкому, подекуди середньому ступенях. У господарствах Київської області розпочалось заселення посівів попелицями (на 18% обстежених площ, до 53% рослин). Також відмічається шкідливість дротяників, піщаного мідляка на 1-14% заселених рослин. У господарствах Сумської області в при крайових смугах посівівкравчиком пошкоджено до 30% рослин.
У південних та східних областях (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Херсонська, ін.) в неугіддях, незораних землях виплоджуються личинки нестадних видів саранових. У Херсонській області відмічено відродження личинок азіатської перелітної сарани (стадні види). В неорних землях, багаторічних травах, Одеської та Херсонської областей відбувається літ лучного метелика, інтенсивністю 1-2 екз. на 10 кроків.
У південних областях відмічається початок льоту метеликів підгризаючих (озима), повсюди триває літ листогризучих (капустяна, совка-гамма) совок. У лісах, лісосмугах, плодових насадженнях лісостепових та поліських областей триває масовий літ жуків травневих хрущів, на 1 дерево в лісосмугах нараховується 35-60, макс. 180 екз. Скрізь плодові, ягіднінасадження приватного сектору і фермерських господарств, квітучі посіви озимого ріпаку заселяє багатоїдний шкідник – оленка волохата або бронзівка. Жуки з’їдають генеративні органи плодових та хрестоцвітих культур.
У Степу в плодових насадженнях триває літ метеликів яблуневої плодожерки І-го покоління. На феромону пастку за добу вловлювалось 11-14, макс. 34 метеликів (Миколаївська обл.). Триває літ східної плодожерки. Продовжують пошкоджувати листковий апарат садові довгоносики, листокрутки, яблунева міль, попелиці, кліщі, гусеницібілана жилкуватого тазолотогуза. В Степу, осередково Лісостепу триває літ 1-го покоління метеликів американського білого метелика. Набувають поширенняборошниста роса, кучерявість листків персика, моніліоз.
При відлові феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки за 7 днів спостережень, на початку відкладання яєць плодожерками зерняткові насадження обприскують матчем, рімоном, ікарусом, скіфом, іншими інсектицидами з додаванням проти парші та інших хвороб мерпану або малвіну, поліраму чи дитану М-45, а також тіовіту джет або імпакту проти борошнистої роси.
У Степу на виноградникахтриває масовий літ гронової листокрутки, в Одеській розпочалось відродження гусениць І покоління, якими на 5% площ заселено 2% кущів за чисельність 0,5-1 екз. на кущ. Молоді листки заселяє та пошкоджуєвиноградний зудень.
На присадибних ділянках та в овочівницьких господарствах у насадженнях картоплі масово розвивається колорадський жук, який живиться рослинами культури, відкладає яйця. На