Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 3 липня 2015 року, - Держветфітослужба
Погодні умови звітного періоду, зокрема випадання дощів різної інтенсивності, підвищена вологість повітря, помірні температури майже на всій території країни, сприяли розвитку та поширенню хвороб, росту бур’янів у посівах сільськогосподарських культур, багаторічних насадженнях.
У посівах озимих та ярих зернових колосових культур степових, лісостепових, подекуди поліських областей триває шкідлива діяльність личинок різних віків та молодих клопів шкідливої черепашки, де за чисельності 0,2-1,5, макс. на необроблених площах 3-4 екз. на кв.м пошкодили 1-5% колосків у слабкому ступені. Разом з клопами у колосках живляться хлібні жуки, жужелиця, злакова попелиця, пшеничний трипс, якими заселено 2-28% колосків.
Повсюди помірна температура та достатня відносна вологість зумовили розвиток та поширення хвороб на колосі, а саме фузаріозу, септоріозу, гельмінтоспоріозу, альтернаріозу, оливкової плісені, якими охоплено 0,2-9% колосків. Рослини ярого ячменю продовжують хворіти на гельмінтоспоріоз (уражено 10-18% рослин). Білоколосість проявилась на 1-3% рослин (Сумська, Черкаська обл.). Летуча сажка проявилась на 0,5-2% рослин у господарствах Івано-Франківської, Полтавської областей.Осередково в західних та північних поліських областях 2-18% рослин вівса хворіють на червоно-буру плямистість.
У посівах кукурудзи розвиваються та шкодять злакові попелиці,трипси, стебловий (кукурудзяний) метелик, гусениці листогризучих совок. Спостерігається незначне ураження рослин гельмінтоспоріозом (2-11%).
Сою пошкоджують сисні шкідники (попелиця, трипс, павутинний кліщ), гусениці листогризучих совок, осередково– чортополохівки, акацієвої вогнівки, лучного метелика. У посівах культури продовжується розвиток фузаріозу, септоріозу, аскохітозу, церкоспороз, зморшкувата мозаїка, якими уражено 2-13% рослин. Достигаючі боби гороху пошкоджують личинки горохової зернівки, гусениці плодожерки, попелиці, набувають поширення пероноспороз, аскохітоз, іржа, кореневі гнилі. Відростаючі багаторічні трави заселяють клопи, совки, бульбочкові довгоносики, попелиці.
У посівах соняшнику продовжується розвиток та шкідливість сисних шкідників (геліхризова попелиця, трипси, цикадки), які заселили та пошкодили 2-40% рослин у слабкому та середньому ступенях. Подекуди шкодять личинки соняшникової шипоноски, гусениці совки-гамми, лучного метелика. У господарствах Миколаївської області спостерігається поодиноке заселення рослин соняшниковим вусачем. На 8-65% обстежених площ, 3-25% рослин хворіють на фомоз, пероноспороз, альтернаріоз, білу гниль, іржу, септоріоз.Обробки соняшнику від шкідників та хвороб проводять до цвітіння дозволеними до використання препаратами.
В усіх бурякосійних областях продовжується заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею, де нею заселено 2-8% рослин. Подекуди триває живлення бурякових щитоносок, совок. На 1-6% рослин культури виявляли церкоспороз (Вінницька, Черкаська обл.), рамуляріоз (Львівська обл.). Захищають рослини за надпорогової чисельності фітофагів та поширення хвороб через обробки дозволеними до використання препаратами.
Повсюди в насадженнях картоплі, томатів погодні умови сприяли розвитку фітофторозу, альтернаріозу,на томатах відмічають появу верхівкової гнилі та бактеріозу. На огірках спостерігається більш інтенсивний розвиток пероноспорозу, антракнозу та бактеріозу.
У посівах овочевих культур, гороху, сої, багаторічних трав розвиваються та шкодять гусениці листогризучих совок (помідорна (карадрина), городня та бавовникова совки). Шкідливість підгризаючих совок виявлено на 1-5% ранньої картоплі та овочах. Повсюди відбувається літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання ним яєць, у степових та Чернівецькій областях відмічено відродження гусениць.
У Степу та Лісостепу продовжується літ лучного метелика ІІ покоління та відкладання ним яєць. У Миколаївській, Одеській та Херсонській областях відмічається відродження гусениць. У крайових смугах посівів просапних культур обліковується 0,5-2, у неугіддях та багаторічних травах 3-5 екз. метеликів на 10 кроків.
Саранові розвиваються здебільшого в місцях резервацій (багаторічні трави, пасовища) Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, інших областей Степу та південного й східного Лісостепу. Переважають нестадні саранові (кобилки, коники) та личинки італійського пруса третього-п’ятого віків. Середня чисельність на неугіддях нестадних видів складає 1-5екз. на кв.м.Тривалі інтенсивні опади сприяли загибелі понад 50% личинок саранових (Херсонська область).
В яблуневих садах шкодять попелиці (яблунева зелена, сливова, персикова), кліщі, гусениці яблуневої плодожерки. Парша, борошниста роса, плодова гниль повсюдно уразили 2-40% дерев, 4-15% листків, 1-5% плодів. На 1-20% кущів винограду продовжують шкодити кліщі, гронова листокрутка. Мільдью, оїдіумом, чорною гниллю уражено 2-45% кущів, 4-6% грон.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.