Ландшафтоведення– наука, предметомдослідження якої виступають складні природні територіальні і антропогенні комплекси ландшафти. Найважливішою наукової передумовою формування ландшафтоведенннястала ідея взаємної зв'язку й взаємної зумовленості компонентів природи. Людина нерідко втручається у природу.
Процес виникнення та формування природно-антропогенных ландшафтів невіддільнийвід розвитку нашого суспільства та відбиває зростання його виробництва технічною відсталістю та науковою оснащеностю. Відповідно до світової тенденцією в 21 століттіпроцес створення антропогенних комплексів придбав особливо стрімкі темпи. Колективне землекористування і меліорація заболочених земель сприяли розширенню сільськогосподарських ландшафтів.
Сільськогосподарські ландшафти це ландшафти, змінені у процесі сільськогосподарської праці населення (рослинництво, тваринництво інші галузі). Під упливом людини природний рослинний покрив у яких замінюється польовими і луговими культурами, і навіть фруктовими садами, пасіками тощо. Усе це істотно змінює природну систему. Особливо сильно трансформується тепловийта водний режим території. Так, випаровування і стік в сільськогосподарських ландшафтах відбувається інтенсивніше, ніж на територіях покритих лісом. На полях затримується менше вологи, але тепловийобмін виражений яскравіше, оскільки приплив радіації на поверхню більше, ніж у лісі. Це впливає на діяльність мікроорганізмів, на характер процесів грунтоутворення.
Формування сільськогосподарських ландшафтів в Україніпрактично здійснюється двома шляхами:
1) з урахуванням природних ландшафтів, майже змінених господарськоюдіяльністю людини;
2)реконструкцією природно-сільськогосподарських ландшафтів в історично застарілих сільськогосподарських районах, дезапланованаструктура антропогенних ландшафтів склаласьстихійно.
У обохвипадках є свої підходи до планування устрою сільськогосподарських ландшафтів. У першому випадку особливо важливе: комплексне польове обстеження території з упорядкуванням серії відповідних тематичних природних карт (ґрунтова, контурноміліративна,ландшафтна);
Для розробкинових землевпорядних проектів виникає потреба корінноїтрансформації природо-сільськогосподарських угіддь. У цьому дуже важливо сільськогосподарськийвплив на ландшафтопланування.
Дляпланування сільськогосподарського устрою ландшафтів слід мати картуданних кадастру ландшафтів конкретної території. На данний час не всі регіони нашої країни мають змогу зйомки сільськогосподарських угідь в однакових умовах, тому при устрої ландшафтів має потребу користування галузевою інформацією , а саме література, відомчі матеріали та картографічні джерела.Найбільшої цінності набуваютьматеріали польових ландшафтних досліджень з відповідними картамита пояснювальними записками до них.
Під час розробки схем комплексного використання земельних ресурсів адміністративного району, областіі індивідуальних землевпорядних проектів територій, необхідно планувати практичні заходи щодо догляду за ландшафтом. Плани догляду за ландшафтом розробляють аж до конкретних його морфологічних частин та включають заходи, щоб забезпечити екологічну рівновагу ландшафту під час використання його ресурсів. Отже,за природно-сільськогосподарським ландшафтом та його плануванням стоїтьраціональне використання грунтів(перетворення) задля досягнення високої біологічної продуктивності земельного ресурсу, усунення можливості шкоди, створення здорового середовища населенню. Організація ландшафтує складовою його охоронигрунту, сприяєзбереженню, відновленнюта підвищеннюпродуктивностісільськогосподарського його використання.