СЕКТОРАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ВИТРАТ НА ОХОРОНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В КРАЇНАХ ЄС ТА УКРАЇНІ В УМОВАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Сталий розвиток економічних систем на фоні зростання глобальних викликів набуває особливої значущості. Воєнний стан в Україні підвищив актуальність впровадження цілей сталого розвитку, адже запобігання та пом’якшення наслідків війни зумовлює необхідність активізації діяльності для досягнення 17 цілей сталого розвитку ООН або 86 національних, викладених в Указі Президента України № 722/2019 [1].
Сталий розвиток покликаний забезпечити економічне зростання з врахуванням його взаємозв’язку з екологічної та соціальною компонентою. Зважаючи на важливість ESG питань (E – environment – відповідальне ставлення до довкілля, S – social – високий рівень соціальної відповідальності, G – governance – ефективне корпоративне управління) у цьому процесі задля довгострокового успіху, особливої значущості набуває охорона навколишнього середовища в процесі досягнення цілей та принципів сталого розвитку в умовах протидії викликам воєнного стану. Ці принципи передбачають урахування того, як компанії прагнуть боротися зі зміною клімату, руйнуванням навколишнього середовища, що вкрай актуально в умовах війни, одночасно сприяючи корпоративній відповідальності [2].
Інтенсифікації всіх сфер суспільного виробництва спричиняє посилення уваги на екологічній складовій. За даними Світового банку, загальна сума відходів, що створюється людством щорічно, становить 2,01 млрд т твердих побутових відходів. До 2050 р. їх щоденний приріст збільшиться на 19% у високорозвинених країнах, а в інших приріст може досягти 40% [3]. Об’єктивною реальністю є необхідність активізації охорони навколишнього середовища та підвищення рівня вимог до екологічних параметрів виробничих процесів і характеристик отриманих продуктів.
Війна в Україні посилила негативний вплив на навколишнє середовище та спричинила негативні наслідки, які будуть довгостроковими та матимуть глобальний характер для здоров’я людей, екосистем, економіки України та всього світу. Функціонування соціально-економічних систем в умовах глобалізації та військових дій в Україні, що супроводжується збільшенням навантаження на навколишнє середовище та стрімким погіршенням його стану, викликає необхідність в активізації охорони навколишнього середовища.
За результатами всеукраїнського соціологічного опитування 2024 року проведеного соціологічною агенцією ФАМА, серед екологічних проблем під час війни можна виділити наступні: замінування території (80,5%), утворення відходів війни (уламки зруйнованих будівель, залишки військової техніки та інше) (71,8%), знищення лісів (55,5%), забруднення річок та інших водних об’єктів (53,8%), поширення отруєних/шкідливих речовин у наслідок обстрілів нафтобаз, газових сховищ, об’єктів хімічної промисловості (52,4%), забруднення ґрунтів (52,2%), забруднення повітря (48,7%), знищення заповідників та дикої природи (42,1%), можливе радіаційне забруднення (34,8%), інше (2,7%) [4].
Війна стала тим негативним зовнішнім фактором, який уповільнив виконання Україною власних зобов’язань у сфері охорони довкілля, але не змінив напрям руху Європейським зеленим курсом та відбудову вітчизняної економіки за принципами сталого розвитку. Зокрема, у 2022 р. Україна посіла 37 місце (зі 163 країн світу) у рейтингу сталого розвитку, який щорічно складається ООН і Фондом Bertelsmann [5].
Розподіл витрат на охорону навколишнього середовища в різних країнах має суттєві відмінності. Диференціація має секторальний, регіональний, галузевий характер. Корпоративний сектор має найбільшу питому вагу в загальній сумі витрат на охорону довкілля. Їх питома вага коливається в межах від 52,3% у 2010 р. до 55% у 2021 р., що майже вдвічі більше, ніж у державному секторі ЄС. Домогосподарства, сплачуючи за утилізацію відходів чи стічних вод, формують відповідний сектор витрат на охорону навколишнього середовища. Їх питома вага достатньо велика і сягає в середньому 21,3%. Більша вага в інвестиціях в охорону навколишнього середовища також припадає на корпоративний сектор, і поступово їх частка збільшується з 56,3% у 2010 р. до 63,1% у 2021 р. Така динаміка буде зберігатися і в подальшому. Якщо врахувати, що до 2030 р. ємність тільки ринку «кліматичного» обладнання буде становити близько 2 трлн евро в рік [6], то спостерігається зростання зацікавленості екологічною сферою корпоративного сектора, а також очікується подальше суттєве зростання витрат в охорону навколишнього середовища шляхом активізації розробки та впровадження інноваційних технологій в екологічну сферу. Найбільші суми інвестицій в Європейському Союзі здійснюються корпораціями у сфері виробництва. Протягом 2010-2021 рр. їх частка зросла на 27,8% – з 5,4 млрд євро до 6,9 млрд євро. Друге місце за обсягами вкладень займає сфера постачання електроенергії, газу, пари та кондиціонування повітря. Але відбувається поступове зменшення інвестицій – на 21,1%. Суттєве скорочення інвестицій (- 45,5%) спостерігається у видобуванні корисних копалин. Загалом витрати в охорону навколишнього середовища за даними ЄС зосереджені на управлінні відходами та стічними водами. Їх питома вага у 2021 р. у корпоративному секторі країн ЄС становить 55,5% та 27,5% відповідно, а в державному – 28,2% та 24,1%.
Значну увагу держави ЄС приділяють НДДКР. Так, 23,6% державних витрат спрямовано в цю сферу, а на охорону повітря, захист ґрунту та ґрунтових вод, зниження шуму та захист від радіації – 11%.
Державні витрати на охорону навколишнього середовища включають видатки, бюджетні кредити і дотації суб’єктам господарювання. Відношення видатків бюджету на охорону навколишнього середовища до ВВП протягом 2018–2022 рр зменшилось з 0,17% до 0,12% [7].
В Україні найбільша питома вага витрат на охорону навколишнього середовища спрямовується на управління відходами – 34%. На другому місці в структурі екологічних витрат знаходиться очищення зворотних вод – 30%. Значна увага приділяється охороні атмосферного повітря та проблемам зміни клімату – 19% витрат. І 10% витрачено на захист і реабілітацію ґрунту, підземних і поверхневих вод. Капітальні інвестиції на охорону навколишнього середовища в Україні суттєво зростають. За 2010–2021 рр. їх сума збільшилася в 5 разів. Найбільше капітальних інвестицій у 2020 р. вкладено в охорону атмосферного повітря та проблеми зміни клімату – 42,3%, на реабілітацію ґрунту, підземних і поверхневих вод – 19,3%, на очищення зворотних вод – 11,9%, а на поводження з відходами – 21,9%.
За даними Державної екологічної інспекції, з початку військової агресії російської федерації станом на травень 2023 р. збитки, завдані довкіллю України, становлять 2 трлн грн. Зокрема, 12 млрд грн – забруднення ґрунтів; 918 млрд грн – засмічення земель відходами війни; 1068 млрд грн – забруднення атмосферного повітря; 59 млрд – забруднення водних об’єктів [8].
Складний стан навколишнього середовища зумовлює необхідність консолідації фінансових, виробничих та інтелектуальних ресурсів для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище та поліпшення його стану. Реалізація Цілей сталого розвитку сприятиме формуванню сталого та екологічно безпечного розвитку суспільства
Список використаних джерел
1. Указ Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року». Портал законодавчих актів України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text
2. Бондаренко, Л., Блавт, А. (2024). Акценти інвестування у сталий розвиток на принципах ESG в умовах воєнного стану в Україні. Економіка та суспільство, (59). URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-59-48
3. Trends in Solid Waste Management. The World Bank. URL: http://surl.li/toxkk
4. Україна майбутнього: Вступ до ЄС, повоєнна відбудова, екологічні проблеми та енергетична незалежність очима пересічного українця URL: http://surl.li/toxkq
5. Rankings. Sustainable Development Report, URL: https://dashboards.sdgindex.org/rankings
6. Buckley T., Nicholas S. China’s Global Renewable Energy Expansion: How the World’s Second-Biggest National Economy is Positioned to Lead the World in Clean URL: https://e360.yale.edu/features/china-renewable-energy
7. Сокур М.Б. Тенденції бюджетного фінансування процесів відновлення екологічного стану країни URL: http://www.econom.stateandregions.zp.ua/journal/2023/4_2023/15.pdf
8. ЕкоЗагроза. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України URL: https://ecozagroza.gov.ua/