Інформаційні технології в сільському господарстві
Ускладнення соціального, економічного та політичного життя, індустріального виробництва, зміна динаміки процесів у всіх сферах діяльності людини зумовили зріст знань і стимулювання розвитку нових засобів задоволення інформаційних потреб, значущих для суспільства. Агропромисловий комплекс (АПК) характеризується складністю та комплексністю завдань, що вирішуються. Для забезпечення мінімізації витрат та оптимізації процесів виробництва сільськогосподарської продукції виникає необхідність використання надбань науково-технічного прогресу - переходу до нових методів інформаційного забезпечення та управління сільським господарством, широкого застосування автоматизованих систем та інформаційних технологій . У свою чергу стрімкий розвиток інформаційних технологій набуває характеру глобальної інформаційної революції, що слугує поштовхом до подальшого розвитку суспільства, в якому зсув цінностей відбувається саме в бік інформації. Це призводить до утворення єдиного інформаційного простору, доступ до якого спрощується з розвитком інформаційних технологій (IT), систем телекомунікацій, матеріально-технічної бази.
Інформація є одним з найважливіших стратегічних, управлінських ресурсів, її виробництво та споживання складають необхідну основу ефективного функціонування і розвитку різних сфер суспільного життя, і, перш за все, економіки. Для отримання максимально високого врожаю інформація як сукупність багатьох факторів, таких як особливості оброблюваної культури, погодні умови, стан грунту, є центральною ланкою. Дані щодо росту та розвитку рослин відіграють роль під час планування, підгодівлі, поливу та інших заходів.
Для отримання якісної інформації перш за все необхідно провести збір даних, що є потенційним джерелом інформації. Термін "дані" походить від латинського "data" - факт. Дані - це результат фіксації, відображення інформації на матеріальному носії .
Дані (калька від англ. data) - відомості, отримані шляхом виміру, спостереження, логічних або арифметичних операцій і представлені у формі, придатній для постійного зберігання, передачі й автоматизованої обробки.
Дані слугують лише вихідним матеріалом, аналізуючи який, можна отримати доброякісну продукцію. Проте слід розрізняти дані як сукупність будь-яких відомостей, та інформацію як частину тих чи інших відомостей, корисних за певних умов.
Поняття "інформація" має багато тлумачень і визначень. Так, у Законі України "Про інформацію" закріплено право громадян на інформацію, закладено правові основи інформаційної діяльності. Інформацію визначено як "документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі, навколишньому природному середовищі". У різних теоріях та концепціях інформація визначається з різних сторін, бо саме через багатогранність це поняття краще за все тлумачити лише в контексті явищ або процесів, що розглядаються. Зупинимось на такому визначенні інформації, яке певною мірою відповідає сутності дисципліни, що вивчається:
Інформація (від латин.) - це сукупність різноманітних знань, сигналів, відомостей, що є об'єктом збереження, передачі та перетворення.
Залежно від часу запиту і критеріїв охоплення всі види інформації можна класифікувати таким чином:
- ретроспективні, поточні і перспективні (йдеться про потребу в раніше опрацьованих даних щодо аналізу досягнутого, актуалізації проблем, над якими працює споживач, і використання розробок у майбутньому);
- нормативні, фактичні, додаткові, що є необхідними в плануванні, техніко-економічному обгрунтуванні тощо;
- тематичні, галузеві, бібліографічні, картографічні, аналітичні, довідкові, концептуальні тощо.
Кожен вид має якісно-кількісні характеристики (актуальність, новизна, надійність, обсяг), вартісні виміри, життєвий цикл. Атрибути та аспекти, характерні для інформації, визначають В. Гужва, В. Д'яконов, П. Рагулін, В. Ситник, В. Фігурнов, розмежовуючи означене поняття. Властивості, характерні в управлінській сфері сільського господарства, мають такий вигляд:
1) інформація достовірна, якщо вона не спотворює істинного стану справ;
2) інформація повна, якщо її достатньо для розуміння і прийняття рішень;
3) інформація чітка й зрозуміла, якщо вона виражена мовою, якою спілкуються ті, для кого вона призначена;
4) цінність, якість інформації - це міра розширення, розвитку тезауруса під час прийняття та інтерпретації повідомлення, міра зниження стану невизначеності економічного суб'єкта, міра просування до мети;
5) адекватність інформації - певний рівень відповідності, що створюється за допомогою отриманої інформації, образу реального об'єкта, процесу, явища тощо.
Для сучасного АПК інформація має виняткове значення, адже будь-яка діяльність цього об'єкта базується на знаннях конкретної ситуації та життєвого циклу інформації, що складається на ринку товарів, послуг, робочої сили, засобів виробництва, грошей тощо. Фахівці-агрономи, які пов'язані з конкретним управлінням, не можуть обходитись без вірогідної інформації (релевантної інформації, від англ. relevant- те, що стосується даної справи) при виробленні й прийнятті тих чи інших рішень.
Недостовірні дані мають негативний вплив на прийняття рішень, наприклад, щодо планування вирощування культури. Це в свою чергу може призвести до значного зменшення валового продукту.