Аналіз агрометеорологічних умов зимового періоду 2025-2026 та  їх вплив на стан посівів озимих культур - Український гідрометерологічний центр

  • Новини
  • 02.03.26

Як повідомляє Український гідрометерологічний центр, за температурним режимом, кількістю снігу у північних,  західних та частково центральних областях, глибиною промерзання ґрунту у більшості областей зимовий період 2025-2026 значно відрізнявся від попередніх теплих зим. За період спостережень з 1991 року зима 2025-2026 виявилася однією із найхолодніших не тільки за абсолютними показниками мінімальної та середньої добової температури, а й за тривалістю дії морозів. Станом на 26 лютого зима, як період із середніми добовими температурами нижче 0°С, триває 2-2.5, на півдні - 1,5-2  місяці. Найнижчі температури повітря, зафіксовані за зимовий період, досягали мінус 20-30 °С, у південних областях – мінус 15-19°С.

Сильному похолоданню у кінці грудня – на початку січня, яким і розпочалася зима, передувало встановлення стійкого снігового покриву, висота якого на 10 січня  досягала у північних та західних областях 20-40 см, на решті території - 4-12  см, на півдні країни та місцями у центральних областях снігу не було. Сніг захищав від вимерзання рослин під час сильних морозів.

За такого характеру погоди створилися цілком задовільні умови для перезимівлі озимих зернових культур. Незважаючи на сильні морози, жодних ризиків у північних, західних та прилеглих районах інших областей не виникало.  Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння нижче -3-10 °С не опускалася і була значно вищою за критичну температуру вимерзання.

Такі висновки підтверджують результати відрощування монолітів із озимими культурами, які були відібрані метеорологічними станціями України на тестових полях 25 січня та 13 лютого 2026. Озимі зернові добре відросли.  Повноцінне відростання рослин забезпечив і гарний стан посівів з осені. Лише на пізнозасіяних площах, де рослини не досягли оптимальних для перезимівлі фаз розвитку, ймовірно у незадовільному стані буде деяка частина посівів. Зважаючи на те, що морозостійкість рослин до кінця зими знижується, рослини виснажуються, ймовірно що відсоток у незадовільному стані може збільшуватися.

Цьогорічна зима відзначилася незвично глибоким для останніх років промерзанням ґрунту. У центральних, східних,  місцями у північних областях воно досягало 60-100 см, на решті території від 10 до 50 см. У разі  інтенсивного наростання  тепла та дощів, які руйнують сніговий покрив, на полях, де утворилися  застої («блюдця») води через мерзлий прошарок у грунті, можливе локальне вимокання рослин у разі їх тривалого перебування у воді.  Такі умови на тепер склалися у Полтавській, Харківській, Сумській, Київській, Черкаській областях.

Локальні пошкодження  ймовірні і в районах утворення та залягання льодяної кірки, хоча тривалість її залягання не скрізь досягла небезпечного критерію.  Станом на 20 лютого льодяна кірка товщиною від 10 до 25 мм, ступеню  розповсюдження від  10 до 100% площі поля, спостерігалася у Київській, Харківській, Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській  областях. При таненні льодяної кірки велика ймовірність утворення або збільшення кількості «блюдець» води у понижених місцях.

За розрахунками та результатами проведеного відрощування монолітів озимих культур, особливостями погодних умов взимку, очікується, що на початок активної вегетації в  Україні загальна площа озимих культур у незадовільному стані (які потребуватимуть пересіву або підсіву) становитиме близько 12 % від посіяних. Найбільше таких площ можна очікувати у Кіровоградській області, де спостерігався комплекс несприятливих умов (найнижчі температури ґрунту на глибині 3 см – мінус 13-16°С, льодяна кірка та затоплення посівів у понижених місцях). Крім того, за даними відрощування монолітів,  у деяких районах цієї області відмічена майже повна загибель посівів озимих ячменю та пшениці. Підвищена зрідженість посівів озимих ймовірна в Одеській, Дніпропетровській, Вінницькій областях.

Отже, зважаючи на погодні умови осені та характер зими (навіть за наявності несприятливих явищ) можна вважати, що більшість посівів добре перезимували.