Головними драйверами розвитку біоекономіки є: зменшення залежності країни від викопного палива, а особливо від імпортованих енергоносіїв, зменшення дефіциту торгівельного балансу, підтримка розвитку аграрного сектору, зниження емісії СО2, поліпшення стану навколишнього середовища.<br> Біо-індустрія повинна бути конкурентоспроможною, щоб забезпечити зростання. Інвестори, політичні діячі, представники бізнесу повинні розуміти, наскільки життєздатними є компанії з виробництва біо-продукції. Знання стану біоекономіки допоможе розвитку політики, що націлена на зростання без непередбачуваних наслідків; визначенню сфер для державної підтримки; проведенню аналізу інвестиційної привабливості біоекономіки для підприємств приватного сектору.

Зелений перехід Данії як інвестиціі в майбутнє економічне зростання

Дорадницька й просвітницька складові покладено в основу діяльності навчально-наукової лабораторії економічної теорії та біоекономіки НУБіП України

Розглянуто сутність біоекономіки та історичні аспекти її розвитку

Проаналізовано вплив макроекономічної ситуації в країні на характеристики майбутнього ринку землі, побудовано криві попиту на землю сільськогосподарського призначення при різній дисконтній ставці. Показано, що при існуючій ефективності сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, сумарна вартість землі, що може бути викуплена у власників паїв оцінюється від 30 до 54 млрд євро.

Показано, що при формуванні попиту за рахунок діючих суб’єктів аграрного бізнесу в розпорядженні власників паїв залишиться від 12 до 14 млн га. Запропонований алгоритм дасть можливість здійснити оцінку ринку землі за умови змін обмежень впровадження ринку.

Представлена модель ринкової рівноваги на потенційному ринку землі відповідає випадку, коли до участі допущено тільки діючі суб’єкти аграрного бізнесу, а право на продаж представлено без обмежень усім власникам паїв

Досліджено розвиток кооперації, визначено переваги функціонування кооперативів. Проаналізовано основні причини, що стримують становлення кооперативів, зокрема відсутність їх стратегічних напрямів розвитку. Систематизовано основні напрями розвитку кооперації з урахуванням інноваційних тенденцій розвитку сільськогосподарського виробництва. Визначено сутність та значення кооперації в Україні.

Висвітлені теоретичні основи формування земельного ресурсного потенціалу України.

Розглянуто особливості менеджменту сільського зеленого туризму. Виділено чинники управління сільським зеленим туризмом. Запропоновано специфічні стратегії, які дозволять збільшити позитивні економічні ефекти від організації відпочинку на сільських територіях нашого регіону.

У статті узагальнено теоретичні аспекти сільського зеленого туризму на засадах підприємництва. Уточнено економічну сутність сільського зеленого туризму та розширено класифікацію його форм. Розглянуто особливості розвитку сільського зеленого туризму як форми підприємництва. Проаналізовано мотиви започаткування підприємницької діяльності власниками господарств у сфері сільського зеленого туризму. Обґрунтовано системний вплив сільського зеленого туризму на диверсифікований розвиток аграрного сектора. Визначено стратегічну мету розвитку сільського зеленого туризму. Розкрито передумови і перешкоди його становлення в сучасних умовах.

Висвітлено підходи до вирішення соціально вразливих протиріч у забезпеченні комплексного розвитку агропромислового виробництва і сільських територій в умовах децентралізації владних повноважень