Реалізація необхідних (раціональних) режимів тепло- вологістної обробки плодоовочевої продукції, в частковості, яблук за допомогою сучасних технічних засобів дозволяє суттєво знизити втрати при їх охолодженні і тривалому зберіганні. Однак використання цих засобів не завжди приводить до очікуваного ефекту.
Світовою практикою визнано, що найбільше раціонально використовувати капітальні сховища наземного типу. У таких спорудженнях при безпосередньому впливі людини можна забезпечити необхідний режим температури та вологості.
Організація оптимальних (раціональних) температурно-вологістних режимів у сховищах плодоовочевої сировини, вчасності яблук і інших фруктів, за допомогою сучасних технічних засобів дозволяє суттєво знизити втрати маси плодів і питомі втрати електроенергії при тимчасовому і тривалому зберіганні.
Досить ефективним в системах сонячного тепло-холодопостачання можуть бути площинні сонячні колектори багатофункціонального призначення, наприклад, для нагріву води і повітря або одночасного нагріву води і регенерації абсорбенту в холодильних машинах абсорбційного типу.
На сьогодні інвестування в СЕС представляється надзвичайно привабливим у випадку збереження діючого законодавства відносно ставок «зеленого» тарифу і відмови від привілей для великого енергетичного бізнесу
Розглянуто підхід щодо використання пристроїв технічного зору для рухомих агрегатів з метою розпізнання образу грибкового захворіння троянд – борошнистої роси. Компенсацію зміни освітлення запропоновано обчислювати виходячи з мета-даних.
Запропоновано спосіб очистки даху теплиць, що мають ефективну теплоізоляцію від снігу з допомогою теплового випромінювання. Проведено аналіз отриманих рішень і запропоновано шляхи підвищення ефективності способу.
Досліджено вплив на процес горіння паливних гранул з сосни складу деревини, а саме стовбуру, гілок та кори. Встановлено, що наявність в складі гранул саме кори призводить до зростання тривалості згорання коксової частини гранули.
Розглянуто питання впливу на механічну міцність паливних гранул з сосни вмісту в них кори. Показано, що паливні гранули виготовлені з кори та гілля мають міцність при статичному вигині порівняну з стандартними зразками з тирси.
Досліджено характеристики експериментальних паливних гранул з гілля яблуні і їх порівняння з стандартними гранулами з сосни. Показано, що біомаса від яблуневих садів є перспективним джерелом сировини для паливних гранул.