Дослідження розвитку туристичної індустрії є актуальною проблемою, що зумовлена його суспільною значимістю. Туризм є одним з найбільш динамічних і прибуткових серед усіх галузей світової економіки. У статті охарактеризовано туризм як фактор соціально-економічного розвитку, що сприяє зміцненню і поширенню економічних, соціальних і культурних зв’язків. Виділено характерні ознаки появи інновацій у туристичній діяльності, які полягають у зростанні потреб населення в знайомстві зі способом життя в інших регіонах і отримання нових знань, у перенасиченні населення багатьма традиційними напрямами подорожей, у загостренні конкуренції, зростання пропозицій стандартизованих глобальних продуктів, у гармонійному поєднанні привабливих умов відпочинку і подорожей для повного задоволення потреб найвибагливіших туристів, у переході від економіки пропозиції до економіки попиту.
Головними драйверами розвитку біоекономіки є: зменшення залежності країни від викопного палива, а особливо від імпортованих енергоносіїв, зменшення дефіциту торгівельного балансу, підтримка розвитку аграрного сектору, зниження емісії СО2, поліпшення стану навколишнього середовища.<br>
Біо-індустрія повинна бути конкурентоспроможною, щоб забезпечити зростання. Інвестори, політичні діячі, представники бізнесу повинні розуміти, наскільки життєздатними є компанії з виробництва біо-продукції. Знання стану біоекономіки допоможе розвитку політики, що націлена на зростання без непередбачуваних наслідків; визначенню сфер для державної підтримки; проведенню аналізу інвестиційної привабливості біоекономіки для підприємств приватного сектору.
Нині, для ефективного управління проектами у сфері IT, менеджери мають не слідувати за єдиною методологією, а набувати досвіду роботи з багатьма фреймворками, навчатися поєднувати різні практики
Проаналізовано вплив макроекономічної ситуації в країні на характеристики майбутнього ринку землі, побудовано криві попиту на землю сільськогосподарського призначення при різній дисконтній ставці. Показано, що при існуючій ефективності сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, сумарна вартість землі, що може бути викуплена у власників паїв оцінюється від 30 до 54 млрд євро.
Показано, що при формуванні попиту за рахунок діючих суб’єктів аграрного бізнесу в розпорядженні власників паїв залишиться від 12 до 14 млн га. Запропонований алгоритм дасть можливість здійснити оцінку ринку землі за умови змін обмежень впровадження ринку.
Представлена модель ринкової рівноваги на потенційному ринку землі відповідає випадку, коли до участі допущено тільки діючі суб’єкти аграрного бізнесу, а право на продаж представлено без обмежень усім власникам паїв
На сьогодні інвестування в СЕС представляється надзвичайно привабливим у випадку збереження діючого законодавства відносно ставок «зеленого» тарифу і відмови від привілей для великого енергетичного бізнесу