Україна потребує заходів з адаптації до зміни клімату на регіональному рівні.
Це один із основних висновків дослідження «Оцінка впливу, можливостей і пріоритетів для України у зв'язку зі зміною клімату», яке в грудні 2021 року презентувало Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України разом зі Світовим банком. У досліджені проаналізовано, які області України найбільш вразливі до зміни клімату в сільському та лісовому господарстві за двома сценаріями підвищення температури до 2100 року: 2.4℃ та 4.3℃.
Дорожня карта сталого відновлення окреслює пріоритетні реформи та політики, необхідні для відбудови України за принципом «краще, ніж було» у найближчі роки. Вона фокусується на шести ключових секторах і пропонує інтегрувати кліматичні цілі, екологічну й соціальну стійкість та відповідність стандартам ЄС у всі етапи відновлення.
18 червня для обговорення цієї теми зібралися представники агробізнесу та екологічних організацій, дорадчих служб і наукових установ, органів місцевої влади й міжнародних програм підтримки українського сільського господарства.
Понад 30 мільярдів гривень вклали українці в землю за чотири роки від моменту відкриття ринку сільськогосподарських земель за даними Держгеокадастру. Попри коронакризу та війну середня ціна гектара зросла на 60%. Наразі за один гектар, в середньому, сплачують 60,7 тисячі грн.
Якщо великі аграрні компанії намагаються розібратися з правилами, за якими живуть аграрії ЄС, то дрібним фермерам зовсім не до мітигації. З адаптацією до кліматичних змін вони мають щось робити вже, тобто висаджувати більш посухостійкі культури, заощаджувати воду, – пристосовуватися. А от заклики екологів поновити осушені болота чи розорані потічки натикаються на питання руба: що важливіше – зберегти природу чи нагодувати людей? Матеріали для завантаження.
Європа швидкими темпами розвиватиме агрофотовольтаїку – комбінацію сонячної енергетики та сільського господарства. Це поєднання наразі найбільше використовується для енергонезалежного водопостачання.
Огляд Air Water Therm.
На шляху до євроінтеграції Україна вже впроваджує норми Нітратної директиви ЄС, яка має суттєво змінити підходи до ведення сільського господарства. Вона покликана зменшити забруднення води від сільгосп джерел через ефективніше використання азоту й інших поживних елементів в господарстві – зокрема, внесення добрив та поводження з гноєм. Схожий шлях уже проходили інші країни ЄС. На серії вебінарів Екодії експерти та експертки з Польщі та Латвії поділилися своїм досвідом, який може бути корисним для українських аграріїв.
Дослідження організоване таким чином: по-перше, ми надаємо загальний огляд динаміки останніх транзакцій, включаючи купівлю землі юридичними особами. По-друге, ми аналізуємо ціни продажу землі. По-третє, обговорюємо динаміку перепродажу землі на основі аналізу даних. Насамкінець ми досліджуємо динаміку концентрації землі серед фізичних та юридичних осіб.